А Ви постите? – Так, регулярно у фейсбуці

Інші дописи автора

        А Ви постите? – Так, регулярно у фейсбуці

        Життя за християнським календарем – це життя за своєрідним циклом. Він розпочинається  зі свята  Різдва Пресвятої Богородиці, відтак, мало-помалу готує нас до світлого приходу Христового у Різдві; показує нам велике  об’явлення Пресвятої Трійці на Йордані; Господнє упокорення в празника Стрітення; та поступово готує до найголовнішого свята в Церковному році та загалом в історії нашого Спасіння – світлого Воскресіння Христового, нашої Пасхи. Перед кожним великим празником маємо практику Посту, який готує наше тіло, а перед усім – нашу душу до того чи іншого свята.

         

        Що таке піст?

        Згідно зі вченням Святого Письма та святих Отців Церкви, піст – форма аскези, дотримання певних обмежень в їжі, що має супроводжуватися читанням Святого Письма, молитвою та внутрішнім покаянням і милостинею й має на меті виражати навернення стосовно самого себе, стосовно Бога та інших людей (пор. ККЦ 1434).

        Дуже гарно про Піст говорить і Катехизм УГКЦ «Христос – наша Пасха»: «Піст виховує християнина в стриманості від гріха, веде до внутрішньої свободи та справжньої радості. Протягом посту Церква літургійно супроводжує християн піснеспівами Посної тріоди, які вказують на глибинний сенс посту – примирення з Богом і ближніми та служіння їм» (Катехизм УГКЦ «Христос – наша Пасха», 220).

        Тут важливо зрозуміти, що мета Посту – примирити людину з Богом, наново з’єднати її з Ним (адже через гріх цей зв’язок постійно псується), через виконання певних практик: утримання від їжі, посилена молитва, читання Святого Письма, практикування діл милосердя. Ключовим же в усьому цьому є внутрішнє покаяння.

        Для чого він?

        Перш за все, мусимо зрозуміти, що піст – в першу чергу потрібен виключно нам. Виконання людиною заповідей та церковних настанов, звичайно, не може додати Богу ніяких благ або честі.

        Як ми вже вияснили вище, піст має кілька цілей, зокрема – покаяння, стримання у їжі, молитва, милосердя. За день до початку посту, тобто у Сиропусну неділю, або Неділю прощення, Церква закликає зробити перший крок у покаянні – взаємопрощення.

        Під час посту християни стримуються в їжі, однак це не самоціль, а засіб, щоб очиститися від пристрастей: «Якщо від їжі постити, а від пристрастей не очиститись, то даремний піст, бо не послужить до виправлення, а через нещирість душа уподібниться до злих демонів, котрі ніколи не їдять» (Постова тріодь, Сиропусний тиждень, середа, утреня, стихира на стиховні).

        Піст – не дієта

        Ми люди, а особливо, український народ надзвичайно любимо всілякі ритуали, звичаї, які часто-густо нічого спільного з вірою не мають, а й навпаки – часто є пережитками поганства. Так, скажімо, для нас не проблема, вранці на Різдво Івана Хрестителя (7 липня) йти на Літургію, а опісля вчиняти пири, «бо ж то Купала»; можна не йти на Службу Божу на Йордан, «бо ж я маю пірнути в ріку»: що важливіше Літургія чи вода?

        Подібно й під час посту, ми наче хочемо довести і самі собі, і цілому світу, що ми «годні», а тому перетворюємо цей благодатний час на дієту, забуваючи, що утримання від їжі – це лише один із засобів, який допомагає в покаяння.

        Справжній піст полягає у «відкиненні всякого зла, стриманні язика, відмові від гніву, похоті, обмовляння, неправди й кривоприсяги» (Постова тріодь, Перший тиждень посту, вівторок, вечірня, стихира на стиховні).

        Очевидно, що в піст слід себе  стримувати від м’ясних страв, бодай в середу та п’ятницю (а при сильному бажанні ще й в понеділок) однак, слід пам’ятати, що  є  категорія людей, яким Церква не рекомендує стримуватися від їжі, а саме – діти до 14 років та особи, яким виповнилося 60 років; важкохворі; вагітні; матері після пологів і ті, що годують груддю; ті, що подорожують (якщо час подорожі перевищує вісім годин); ті, що важко працюють; ті, що харчуються зі столу інших; убогі, котрі живуть з милостині;

        Які є пости?

        Параграф 2, канону 115 Партикулярного права УГКЦ пише, що всі вірні зобов’язані постити в такі періоди церковного року: Великий піст і Страсний тиждень; Петрівка – від понеділка після Неділі всіх святих до навечір’я празника Святих Верховних апостолів Петра і Павла (включно); Успенський піст, або Спасівка, – від свята Перенесення Чесного і Животворного Хреста та Макавейських мучеників, Саломеї, їх матері, і старця Елеазара, до навечір’я Успіння Пресвятої Богородиці (включно); Різдвяний піст, або Пилипівка, – від дня після свята Апостола Пилипа до навечір’я Різдва Христового.

        Що треба знати про Великий піст?

        Великий піст завжди займав особливе місце в річному циклі Христової Церкви. Інші пости, зазвичай, зводяться до певних обмежень: у їжі чи розвагах, тобто мають негативний посил: не роби цього та не їж того. А Великий піст, крім цього, має винятково потужний позитивний зміст, який легко можна відчути і випробувати на собі. Адже протягом тих 40-50 днів ми активно готуємося до головного християнського свята – Великодня. А що таке Пасха? Це радість єднання людини з Богом, перемога життя над смертю, духа – над тілом.

        Отож вступити в цей період слід максимально підготовленим. В Ісуса є притча про запрошених на весільний бенкет, в якій якраз йде мова про те, що один чоловік прийшов не підготовлений – без відповідного одягу, а тому був змушений покинути бенкет (пор. Мт. 22:11). Те саме і в нашому житті, адже вже з дитинства, готуючись до Першого урочистого Святого Причастя, знаємо, що БОДАЙ раз в рік, саме у цей час маємо приступити до Таїнства Покаяння – Сповіді, готуючись таким чином до прийняття Євхаристії під час Пасхальних богослужінь.

        Кілька слів про піст в сучасному світі

        А на завершення цих думок, хочу зупинитися на ще одному цікавому питанні: як сучасній людині дотриматися посту?

        Безумовно, всі ми живемо за дуже насиченим графіком, в який не завжди, навіть і без посту, маємо можливість пообідати без поспіху. Тому, гадаю, сьогодні людині не потрібно зациклюватися на пості, як способу утримання від їжі. В той же час, думаю, нічого страшного не станеться, якщо ми в певні дні, про які говорили вище, все ж обмежимо себе в м’ясних стравах.

        Очевидно, я б радив відмовитися від музики, а замість того, якщо Ви все ж не уявляєте свого життя без навушників, скачайте собі якісь реколекції – їх є чимало і у вільному доступі.

        І наостанок, хочу дати конкретну пораду – давайте під час посту хоч трохи обмежимо, а в ідеалі – відмовимо собі, в надмірному використані Інтернету, а зокрема – соціальних мереж. Я не хочу писати про якість постів та перепостів, які ми там зустрічаємо, ані контенту, який сьогодні в тренді, але щиро бажаю, щоби бодай протягом цього періоду, гортаючи ленту в Facebook чи Instagram, я б менше там бачив певні частини тіла наших зірок та «блогерів». Це моя суб’єктивна думка, і Ви можете з нею не погоджуватися, однак, думаю всі від того виграють, особливо в передвиборчий стан, коли що по телевізору, що в Інтернеті, все більше фальші, брехні, очорнення ллється на всіх без винятку кандидатів.

        Давайте постити серцем, практикуючи діла милосердя, посилюючи нашу молитву, а не постити в фейсбуці. І пам’ятайте, як казав св. Василій  Великий, що піст головне – не їсти одне одного.

        о. Володимир Лукашевський

        Інші дописи автора

          Оціни

          [rating-system-posts]

             

            Про автора

            Volodymyr Lukashevskyi
            Прес-секретар Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ

            Leave a Comment