Коментарі Отців Церкви на недільне Євангеліє
Євангеліє від св. Луки 5:1-11
1. Одного разу, коли стояв Ісус біля Генезаретського озера, 2. побачив два човни, що стояли край озера; рибалки вийшли з них і полоскали сіті. 3. Він увійшов в один з човнів, що належав Симонові, і попросив його відплисти трохи від землі, а сам, сівши, з човна почав народ навчати. 4. Коли Він перестав говорити, сказав до Симона: – Відчали на глибінь і закиньте ваші сіті на ловитву. 5. Озвався Симон і каже: – Наставнику, всю ніч ми трудились і нічого не піймали, але на Твоє слово закину сіті. 6. Так вони й зробили, і піймали велику силу риби, і їхні сіті почали рватися. 7. Тоді вони кивнули до своїх товаришів, що були в другім човні, щоб ті прийшли й помогли їм. Прийшли вони й наповнили обидва човни, аж почали потопати. 8. Побачивши це Симон Петро, припав до стіп Ісуса й каже: – Іди від мене, Господи, бо я грішний чоловік. 9. Жах бо великий огорнув його й усіх, що були з ним, від ловитви риб, що їх піймали, 10. як також і Якова та Івана, синів Заведея, які були спільниками Симона. Ісус промовив до Симона: – Не бійся! Віднині будеш ловити людей. 11. І витягши човна на берег, кинули все й пішли слідом за Ним.
Коментарі Отців Церкви
Лк 5:1-3 Навчання натовпу
Перша ловитва риби – це Церква в наші дні. Августин: Отож нумо порозважаймо над тими двома ловитвами риби – коли учні Ісуса ловили рибу самі і коли робили це за наказом Господа Ісуса Христа: перша перед Його стражданнями, друга – після Його Воскресіння. Ці дві ловитви символізують усю Церкву, як ту, яка є тепер, так і ту, що настане після Воскресіння мертвих. Тепер, як ви бачите, вона [Церква] містить незліченне число [людей], як поганих, так і добрих. Після Воскресіння вона міститиме лише добрих і чітко визначене їх число. Тож порозважайте у своєму розумі цю першу ловитву риби, де ми можемо побачити Церкву такою, якою вона є нині. Господь Ісус приходить до своїх учнів, коли вони рибалять, саме тоді Він вперше кличе їх йти за Ним. Вони нічого не впіймали за цілу ніч. Але коли вони побачили Його, вони почули, як Він казав: “Опустіть ваші сіті”. “Учителю”, – сказали вони, – “всю ніч трудились ми й нічого не піймали, але на Твоє слово закинемо сіті”. Вони закинули їх наказом Всемогутнього. А що могло статися інакшого, як те, чого Він хотів? Але все ж, Він зволив, як я сказав, вказати нам щось таке, що, як Він знав, могло би бути нашою перевагою. Сіті були закинені. Господь ще не страждав і ще не Воскрес. Сіті закинули. Вони зловили так багато риби, що обидва човни були наповнені, а сіті порвалися від такої великої кількості риби. Тоді Він сказав їм: “Ідіть за Мною, я Вас зроблю рибалками людей” (Мт 4:19). Він дав їм сіті Слова Божого, вони закинули їх у світ як у глибини моря, і вони зловили величезну кількість християн, яких ми можемо бачити і дивуватися з цього. Ці два човни, однак, символізують два народи, юдеїв і поган, синагогу і церкву, обрізаних і необрізаних. (Августин, Проповідь 248.2).
Лк 5:4-7 Чудесна ловитва риби
Ісус вибирає Петрів човен замість Мойсеєвого. Максим Туринський: Він вибирає Петрів човен і відрікається від Мойсеєвого — інакше кажучи, Він відкидає невірну синагогу і бере вірну Церкву. Бо Бог призначив обох бути човнами, що, так би мовити, ловитимуть для спасіння людського роду у світі, як у морі. Бо як каже Господь апостолам: “Ідіть за Мною, Я вас зроблю рибалками людей” (Мт 4:19) … Церква покликана [йти] на глибину, заглиблюючись, так би мовити, у найтонші таємниці небес, у цю глибину, про яку апостол говорить: “О глибино багатства, мудрости і знання Божого! Які незбагненні Його постанови і недослідимі Його дороги!” (Рим 11:33). З цієї причини Він каже до Петра: “Пливи, закинь на глибину” — тобто, на глибину застанови над божественним потомством. Бо ж що є глибшим ніж те, що Петро каже до Господа: “Ти – Христос, Бога живого Син” (Мт 16:16)? … Цей човен пливе на глибини цього світу, тож коли земля знищена, він збереже неушкодженим усе, що візьме на себе. Його передвісника уже можна побачити у Старому Заповіті. Бо так як Ноїв ковчег зберіг живими усіх, кого взяв до себе, коли світ пішов униз [під воду] (Бут 7:1—8:22), так само і Петрова Церква поверне неушкодженими кожного, кого візьме, коли світ здійметься вгору [в вогні] (1 Пет 3:20-21). І так як голуб по закінченні Потопу приніс знак миру до Ноєвого ковчегу (Бут 8:10-11), так само Христос принесе радість миру Петровій Церкві, коли скінчиться Суд. (Максим Туринський, Проповідь 49.1-3).
Христос продовжує ловити людей у сіті проповіді. Кирило Александрійський: Він сказав Симонові і його товаришам відплисти трішки від суші і закинути сіті для ловитви. Але вони відповіли, що працювали цілу ніч і нічого не зловили. Однак, в ім’я Христа, вони опустили сіті, і вмить вони була наповнена рибою. Видимим знаком і чудесними символом та репрезентацією, їх абсолютно переконали, що їхня праця буде винагороджена. І старання, що відобразиться в поширенні сіті євангельського вчення, буде плідним. У ці сіті вони, без сумніву, повинні вловити табуни язичників. Але зауважте, що ані Симон, ані його товариші не змогли відтягнути сіті на сушу. Безмовні від переляку і здивування — бо подив зробив їх німими — вони покликали своїх товаришів, які працювали разом з ними, аби вони прийшли і допомогли їм стерегти здобич. Бо багато взяло участь зі святими апостолами у їхній праці, і досі беруть участь, особливо ті, хто докопується до суті того, що написано у святому Писанні. Але окрім них є також інші: пастори і вчителі, і правителі людей, які є вправні у вченні правди. Тому що сіть ще досі закинена, поки Христос наповнює її, і закликає до навернення тих, хто згідно із фразою із Писання, є на глибинах моря, тих, що, так би мовити, живуть у хвилях мирських речей. (Кирило Александрійський, Коментарі до Луки, Гомілія 12).
Вірою Петро закидає сіті Христової науки. Максим Туринський: Так як ви напевно розумієте, Господь говорив про духовну рибалку, однак, Петро каже: “Наставнику, всю ніч трудились ми й нічого не піймали, але на Твоє слово закину сіті”. Це так само, якби він сказав: “Усю ніч ми рибалили і нічого не впіймали і працювали даремно. Тепер я вже не буду ловити сітьми, але благодаттю, не стараннями за фахом, але наполегливістю за покликанням”. Коли Петро закидає сіті за словом, таким чином, він закидає науку Христа. Коли він розкриває густо сплетені і добре упорядковані сіті за командою Учителя, він дійсно розкриває слова в ім’я Спасителя у доречній і ясній манері. Цими словами він здатний врятувати не створіння, але душі. “Ми працювали усю ніч”, – каже він, – “і нічого не впіймали”. Петро, котрий раніше не міг побачити, як правильно ловити, живучи у темряві без Христа, дійсно працював усю ніч. Але коли світло Спасителя засяяло на нього, темрява розсіялася, і завдяки своїй вірі він угледів на глибині те, чого б ніколи не міг побачити своїми власними очима. (Максим Туринський, Проповідь 110.2).
Два човни символізують юдеїв і поган. Єфрем Сирійський: Ми трудилися усю ніч. Це символізує пророків. Його навчання прийшло згори до світу, який у цьому випадку зображений як море. Два човни символізують обрізаних та необрізаних. Вони зробили знак своїм товаришам. Це символізує 72-ох, бо цих учнів було замало для ловитви і для жнив. (Єфрем Сирійський, Коментарі до Діатессарона Таціана 5.18).
Лк 5:8-11 Петрове каяття і Ісусове прощення
Петровий страх приходить від присутності святості. Кирило Александрійський: Через це також і Петро, віднесений назад у пам’ять про свої колишні гріхи, тремтить і боїться. Як нечиста людина він не сміє отримати Того, Хто чистий. Його страх похвальний, тому що законом він був навчений розрізняти святе і мирське (Езек 22:16). (Кирило Александрійський, Коментарі до Луки, Гомілія 12).
Човен – це церква, що дає життя. Максим Туринський: Зазвичай люди не живуть на човнах, а використовують їх як транспорт. Так як і люди зазвичай не втішаються самим човном, але заклопотані подорожжю. Зауважте також, що цей човен не дається Петрові, щоби він ним керував, — радше, це Церква, котру призначено апостолам, щоби вони її вели. Тому це човен, що не вбиває, але дає життя тим, хто йде через бурі цього світу на хвилях. Точно так само як маленький човен рятує вмираючу рибу, яку витягли з глибин океану, так само човен Церкви дає життя людям, котрі були звільнені від потрясінь. Сама в собі, кажу вас, Церква дає життя тим, хто, так би мовити, уже напівмертвий. (Максим Туринський, Проповідь 110).
Переклад з англійської – Мар’яна Довганика та Максима Гонтара за виданням Ancient Christian Commentary on Scripture: New Testament III, Luke 3rd ed. Edition (2003)
Приєднуйтесь до нас у Телеграм та Вайбер і отримуйте раз на тиждень дайджест найпопулярніших дописів!
