Оздоровлення розслабленого (Мр 2:1-12)

Інші дописи автора

        Оздоровлення розслабленого (Мр 2:1-12)

        Коментарі Отців Церкви на недільне Євангеліє

        Євангеліє від св. Марка 2:1-12

        1. Коли ж по кількох днях Ісус повернувся до Капернауму, чутка пішла, що Він у домі. 2. І там зібралося стільки народу, що не було більш місця, навіть перед дверима; а Він промовляв до них словом. 3. І от прийшли до Нього, несучи розслабленого; несли його четверо. 4. А що із-за народу не могли донести до Нього, розкрили стелю над місцем, де Він був, й отвором спустили ліжко, на якому лежав розслаблений. 5. Ісус, уздрівши їхню віру, до розслабленого й каже: “Сину, відпускаються тобі твої гріхи.” 6. А були й деякі книжники, що сиділи там та міркували собі: 7. “І як може цей так говорити? Він богохульствує! Хто може прощати гріхи, крім одного лише Бога?” 8. Ісус же, вмить збагнувши духом, що вони таке собі думають, до них і каже: “Чого таке ось намислюєте у ваших серцях? 9. Що легше – сказати розслабленому: Відпускаються тобі гріхи, а чи сказати: Встань, візьми твоє ліжко й ходи? 10. Та щоб ви знали, що Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати, – мовить до розслабленого: 11. Кажу тобі: Встань, візьми твоє ліжко і йди до свого дому.” 12. Устав той – і зараз же, взявши ліжко, вийшов на очу всіх; тож чудувалися всі, хвалили Бога й мовляли: “Ніколи ми такого не бачили!”

        Коментарі Отців Церкви

        «І як може цей так говорити? Він богохульствує!» (Мр 2:7а)

        Пастка для книжників. Іван Золотоустий: Юдеї переслідували Його не тільки тому, що Він порушував суботу, але й тому, що Він називав Бога Своїм Отцем, роблячи Себе рівним Богові (пор. Йо 5:16-18), що було значно серйознішим, бо те саме Він підтверджував Своїми ділами … Оскільки вони самі ввели це положення (що прощати може тільки Бог), самі встановили це правило, самі написали закон, то Він і пов’язує їх, виходячи з їх власних слів. «Ви, – каже Він,-самі визнали, що прощення гріхів належить одному лише Богові» (Іван Золотоустий «Про розслабленого, спущеного через дах»).

        «Хто може прощати гріхи, крім одного лише Бога?» (Мр 2:7б)

        Хто може прощати гріхи? Іриней Ліонський: Хто ж ще міг простити гріхи, як не Той, проти Кого ми згрішили і Хто Сам дарував прощення? (пор. 1Цар 2:25) (Іриней Ліонський «Проти єресей»).

        Божественність Христа. Новаціан: Якщо Христос прощає гріхи, то Він – Бог, оскільки ніхто, крім Бога, не може прощати гріхи (Новаціан «Про Трійцю»).

        Служіння відпущення гріхів. Амвросій Медіоланський: Ті, що відпускають гріхи (йдеться про священнослужителів), здійснюють своє служіння, але при цьому вони користуються не своєю владою. Бо гріхи вони відпускають не від свого імені, але в ім’я Отця, Сина і Святого Духа. Люди просять – Божество дарує; від людей – послух, щедрість ж – від небесної влади (Амвросій Медіоланський «Про Святого Духа»).

        «Чого таке ось намислюєте у ваших серцях?» (Мр 2:8)

        Серцезнавець Христос. Іван Золотоустий: Книжники стверджували, що відпущення гріхів належить одному лише Богові. Ісус, однак, не тільки відпускає гріхи, але перед тим показує ще щось, що властиве тільки Богу, – здатність відкривати таємниці серця (Іван Золотоустий «Гомілії на Євангеліє від Матея»).

        «Що легше?» (Мр 2:9)

        Цілитель душі і тіла. Климент Олександрійський: Згідно Демокріту, медицина лікує тілесні хвороби, в той час як мудрість позбавляє душу від пристрастей. Але добрий Педагог, Премудрість, Слово Отче, що створило людину, піклується про Своє творіння в цілому: всезціляючий Лікар людства виліковує і тіло наше, і душу. Спаситель каже розслабленому: Встань, візьми твоє ліжко і йди до свого дому. І відразу ж хворий одужує (пор. Mp 2:11-12) (Климент Олександрійський «Педагог»).

        «Влада на землі» (Мр 2:10)

        Про владу Христа. Іван Золотоустий: Коли Він збирається покарати когось, або похвалити, або гріхи їм пробачити, або дати їм закон, або зробити щось ще більше, ми ніде не бачимо, щоб Він призивав Отця або молився. Навпаки, всі ці справи робить Він повновладно (Іван Золотоустий «Про молитви Христа»).

        «Встань, візьми твоє ліжко» (Мр 2:11)

        Свідоцтво колишньої немочі. Петро Хризолог: Візьми твоє ліжко, – тобто неси те, що носило тебе. Поміняй їх місцями, щоб свідоцтво немочі стало підтвердженням здоров’я, щоб ложе печалі стало знаком твого зцілення; щоб тяжкість його стала вагою твоєї відновленої сили (Петро Хризолог «Збірник проповідей»).

        Стан розслабленого. Амвросій Медіоланський: Наказ розслабленому, щоб той узяв ліжко і пішов, припускав, що він уже став здоровим, хоча все ще молився про зцілення (Амвросій Медіоланський «П’ять книг про віру»).

        Розслаблення душі. Августин Гіппонський: Тебе носила постіль, не ти носив її. Розслаблений ти був усередині (Августин Гіппонський «Тлумачення Псалмів»).

        Переклад з англійської – Ольга Цицик, за виданням ACCS: NT II, Mark (2005)

        Ілюстрація: The healing of the paralyzed man – Gospel Images

        Приєднуйтесь до нас у Телеграм та Вайбер і отримуйте раз на тиждень дайджест найпопулярніших дописів!

        Інші дописи автора

          Оціни

          How useful was this post?

          Click on a star to rate it!

          Average rating 0 / 5. Vote count: 0

          No votes so far! Be the first to rate this post.

             

            Про автора

            Волонтер Патріаршої Комісії у справах Молоді УГКЦ (Календар ДивенСвіт, Спільноти УГКЦ). Програміст, захоплюється графічним дизайном та перекладом з англійської. З 2011 бере участь у щотижневих зустрічах біблійного кола та займається перекладом біблійних коментарів. Учасник Літньої Біблійної Школи УКУ в 2018 та 2019 роках.