Благовіщення (Лк 1:24-38)

Інші дописи автора

        Благовіщення (Лк 1:24-38)

        Коментарі Отців Церкви на святкове Євангеліє

        Євангеліє від св. Луки 1:24-38

        24. Після тих днів зачала Єлисавета, його жінка, й таїлася п’ять місяців, кажучи: 25. “Так учинив мені Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти мою ганьбу між людьми.” 26. Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім’я Назарет, 27. до діви, зарученої чоловікові, на ім’я Йосиф, з Давидового дому; ім’я ж діви було Марія. 28. Ввійшовши до неї ангел, сказав їй: “Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками.” 29. Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання. 30. Ангел їй сказав: “Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога. 31. Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси Йому ім’я Ісус. 32. Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть Йому престол Давида, Його батька, 33. і Він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню Його не буде кінця.” 34. А Марія сказала до ангела: “Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?” 35. Ангел, відповідаючи, сказав їй: “Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий. 36. Ось твоя родичка Єлисавета – вона також у своїй старості зачала сина, і оце шостий місяць тій, що її звуть неплідною; 37. нічого бо немає неможливого в Бога.” 38. Тоді Марія сказала: “Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!” І ангел відійшов від неї.

        Коментарі Отців Церкви

        Єлизавета торжествує у своєму новому статусі (Лк 1:24-25)

        Чому Єлизавета таїлася. Єфрем Сирин: Єлизавета таїлася через горе Захарії. Або, альтернативно, вона таїлася, тому що соромилася того факту, що вона відновила зносини. Отже, Єлизавета таїлася через свій старий вік. Але погляньмо, Мойсей не написав щодо Сари, що вона таїлася, коли вона у віці 90 років носила Ісаака, так само щодо Ребекки, яка була вагітна двійнятами. Єлизавета таїлася 5 місяців, допоки її дитина не сформувалася достатньо у своїх членах, щоби могти радіти перед своїм Господом,(Лк. 1:41) і тому що Марія мала скоро отримати Благовіщення (Єфрем Сирин, Коментарі до Татіанського Діатессарона 1.24).

        Скромність Єлизавети. Амвросій Медіоланський: Щоби запевнити себе, що вона народила пророка — та, яка раніше засоромилася, була благословенною, та, яка раніше сумнівалася, була зміцнена. “Ось бо,” сказала вона, “як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитина з радости здригнулась у моїм лоні” (Лк 1:44). Тому вона викликнула сильним голосом, коли відчула прихід Господа, тому що вона вірила у Божественне народження. Не було причини для сорому, коли вона прийняла народження пророка як дане, не бажане, потомство (Амвросій Медіоланський, Тлумачення Євангелія від Луки 1.43, 46).

        Гавриїл вітає Діву Марію (Лк 1:26-29)

        Гавриїл, сила Господня. Беда Преподобний: Тепер Гавриїл означає “сила Божа”. Справедливо, що він засяяв з таким ім’я, тому що він своїм свідоцтвом став свідком народження Бога у людському тілі. Пророк говорив про це у псалмі: “Господь могутній і потужний, Господь потужний у битві” (Пс 24:8 (23:8 LXX)) —ця битва, без сумніву, у якій прийшов битися Христос “з владою князя повітря” (Еф 2:2) і щоби вирвати світ з рук тиранії (Беда Преподобний, Гомілії над Писанням 1.3).

        Марія жертвує Богу дар свого дівоцтва. Беда Преподобний: Дійсно повною благодаті була вона, на якій було присуджено божественною ласкою, що будучи першою між жінками, вона пожертвує Богу найславетніший дар своєї цноти. Тому та, хто поривалася наслідувати життя ангелів, була, очевидно, гідна пережити досвід побачення і спілкування з ангелом. На правду повною благодаті була та, якій було даровано народити Ісуса Христа, того єдиного, через якого тільки приходить благодать і правда (Йо 1:17). І дійсно Господь з нею, з тією, котру він першою вивищив над земні бажання до бажань небесних, у нечуваній любові невинності, а опісля освяченою засобами Його людської природи у всій повноті Його божественності. Дійсно благословенною між жінками була та, котра безпрецедентно у історії жіноцтва мала втіху бути матір’ю разом із красою дівоцтва, оскільки це було доречно, що матір-діва породила Божого Сина (Беда Преподобний, Гомілії над Писанням 1.3).

        Безконечне дівоцтво Марії. Єронім: Свята Марія, благословенна Марія, матір і діва, діва перед Різдвом, і діва після Різдва! Я зі свого боку захоплююся, як діва, породжена від діви, і як після народження діви, матір є дівою. Чи ви би хотіли знати, яким чином він народився від діви і після свого Різдва, матір залишилася дівою? “Двері були замкненими, і Ісус увійшов” (Йо 20:19, 26). Щодо цього немає питань. Той, хто увійшов крізь замкнені двері не був ані привидом, ані духом. Він був справжнім чоловіком зі справжнім тілом. Більше того, що він сказав: “Доторкніться до мене та збагніть, що дух тіла й костей не має, як бачите, що я їх маю”(Лк 24:39). Він мав тіло і кістки, і двері були замкненими. Як можуть тіло і кості пройти через замкнені двері? Двері замкнені, і він входить, той, кого ми не бачимо, що він входить. Звідки він увійшов? Усе було замкнене. Не було жодного місця, з якого він міг увійти. Тим не менше, він, хто увійшов, всередині і як він увійшов не ясно. Ви не знаєте, як був здійснений його вхід, і ви приписуєте це Божественній силі. Тому поясніть і те, що Він народився від діви, і діва після Різдва залишилася дівою, Божественною силою (Єронім, Гомілія 87).

        Марія – прообраз Церкви. Амвросій Міланський: І тому він, хто зобов’язався довести нетлінну таємницю втілення, вважав даремним доказувати правдивість дівоцтва Марії, щоби у ньому не вбачали радше захисника діви, ніж адвоката таємниці. Звісно, коли він навчав, що Йосиф був праведником, то відповідно заявляв, що не може осквернювати храм Духа Святого, матір Господа, лоно таємниці. Ми довідалися родовід Правди. Ми взнали його схему. Довідаймося і його таємницю. Знаменно, що вона заручена, але діва, тому що вона є прообразом церви, котра є непорочною нареченою (Еф 5:27). Діва зачала нас від Духа, Діва породила нас без пологових мук. І отже хоча й була заручена за одного, а наповнена іншим, тому також окремі церкви насправді наповнені Духом і благодаттю, але видимо перебувають під опікою храмових священиків (Амвросій Міланський, Тлумачення Євангелія від Луки 2.6-7).

        Чому Марія мусить бути заручена з Йосифом. Беда Преподобний: Тому що він хотів бути зачатим не у простій діві, але у тій, яка була заручена з чоловіком, дехто з отців висунули певні обґрунтовані відповіді. Найкращою з них є те, що потрібно було захистити її від звинувачень у нечистоті, якщо би вона носила сина, не маючи чоловіка. Також, у речах, які зазвичай потрібні на господарстві, у праці жінку може замінити опіка чоловіка. Тому благословенна Марія мусіла мати чоловіка, який би був як ідеальним свідком її чесності, так і цілком гідним довіри названим батьком для нашого Господа і Спасителя, якого вона породила. Він був чоловіком, який мав би, згідно з законом, принести священну жертву у храмі, коли [Ісус] ще був немовлям. Він візьме Його, разом з матір’ю, до Єгипту, коли буде загроза переслідування. Він приведе Його назад і забезпечуватиме багатьма іншими потребами, які виходитимуть із слабкостей, властивих людській природі, яку [Господь] прийняв. Це не завдало великої шкоди, якщо хтось на хвильку подумав, що Він був сином Йосифа, бо з апостольських проповідей по Вознесінні було би цілком очевидним, що Він народився від діви (Беда Преподобний, Гомілії над Писанням 1.3).

        Привітання ангела до Марії унікальне. Ориген: Ангел привітав Марію новим звертанням, яке я ніде більше не міг знайти у Писанні. Я мушу коротко пояснити цей вислів. Ангел каже “Радуйся, благодатна” … Я не пам’ятаю, що де-небудь ще читав це слово у Писанні. Вирази цього типу “Радуйся, благодатна” не можуть бути адресовані чоловіку. Це привітання було зарезервовано тільки для Марії (Ориген, Гомілії над Євангелієм від Луки 6.7).

        Присутність Господа таємнича і тривожна. Петро Хрисолог: “Господь з тобою”. Чому Господь з тобою? Тому що він приходить до тебе не просто для того, щоби відвідати, але він сходить до тебе у новій таємниці – бути народженим. Знаменно, що ангел додав, “Благословенна ти між жінками”. Через прокляття, яке вона накликала на себе, Єва принесла біль у лона жінок при родах. Тепер, саме в цьому питанні материнства, Марія, через те благословення, яке вона одержала, радіє, є пошанованою, є піднесеною. Тепер також жінка стала дійсно матір’ю тих, хто живе благодаттю, раніше за своєю природою підлягавши смерті. … Вона згодом усвідомлює, що отримувала у собі небесного суддю, там, у тому самому місці, де вона з затяжним поглядом бачила провісника небес. Це було потішальним жестом і святою любов’ю, що Господь перемінив діву у матір для самого себе, свою слугу в матір. Тим не менше, її лоно було порушене, розум стривожений, і все її тіло стало тремтіти, коли Бог, чиє все створіння не можливо десь помістити, умістив усього Себе всередину її утроби і сам зробився чоловіком (Петро Хрисолог, Проповідь 140).

        Скромність Діви. Амвросій Міланський: Навчіться характеру від Діви. Навчіться скромності від Діви. Навчіться пророцтва від Діви. Навчіться у таємниці. Це природньо для діви тремтіти кожного разу, коли заходить чоловік, і боятися при кожному звертанні чоловіка. Нехай ті, хто вчаться жіноцтва, наслідують мету скромності. Вона була сама у внутрішній кімнаті і жоден з чоловіків не міг її бачити. Тільки ангел знайшов її. Сама без компаньйона, без свідка, так, щоби вона не була зіпсована неблагородною мовою, її вітає ангел. Навчися, діво, остерігатися непристойності слів. Ба більше, Марія боялася вітання ангела (Амвросій Міланський, Тлумачення Євангелія від Луки 2.8).

        Смерть через одну жінку, життя через іншу. Беда Преподобний: Перша причина людської смерті відбулася тоді, коли змій, посланий дияволом до жінки, яку обманули духом гордині. Більше того, сам диявол прийшов у подобі змія і спокусив наших перших батьків, позбавивши людство величі безсмертя. Тому що смерть увійшла через жінку, було доречно, що життя повернеться через жінку. Перша, спокушена дияволом через змія, принесла чоловіку смак смерті. Інша, сповіщена Богом через ангела, створила для світу Творця спасіння (Беда Преподобний, Гомілії над Писанням 1.3).

        Гавриїл благовістить зачаття Ісуса і Його Ознаки (Лк 1:30-33)

        Бог позичає тіло Марії, щоби привести людство до слави. Анонім: Відкриваючи перед тобою предвічний задум, Гавриїл прийшов, щоби стати перед тобою, дівчиною, і привітати словами, “Радуйся, земле, що не була засіяна; радуйся, Неопалима Купино, що залишаєшся нетлінною; радуйся, незбагненна глибино; радуйся, мосте, що ведеш до неба; радуйся, драбино, піднята до висот, які побачив Яків; радуйся, божественна посудино манни; радуйся, визволення від прокляття; радуйся, відновлення Адама, Господь з Тобою!” … “Ти з’явився мені у формі чоловіка,” сказала непорочна діва до глави небесних воїнств. “Як тепер ти говориш мені про речі, які перевершують людські сили? Ти сказав, що Бог зі мною і він замешкав у моєму лоні. Як я можу стати просторим житлом і святим місцем для того, Хто ширяє над херувимами? (Пс 18:10 (17:11 LXX)) Не спантеличуй мене видумкою; я не зазнала плотської втіхи, я не одружувалася. Як же я можу носити дитину?” … Тоді безтілесний ангел відповів, “Якщо так бажає Бог, подолано закон природи, і тому, що за межами людського, належить сповнитися. Повір, що мої слова правдиві, всесвята і непорочна пані”. І вона голосно відповіла, “Нехай буде за твоїм словом, і я носитиму його, без тіла, того, хто позичить тіло в мене, щоби він через це змішування привів людство знову до його стародавньої величі, тому що тільки він один може це зробити” (Анонім, Стихера Благовіщення).

        Мати у дівстві. Пруденцій:
        Небесний вогонь породив його, не тіло
        Як і не тіло батька, чи нечиста пожадливість (Йо 1:13).
        Силою Бога непорочна діва завагітніла,
        Бо в її дівочому лоні Дух дихає.
        Таємниця його різдва стверджує нашу віру
        Що Христос є Богом: діва Духом
        Заміжня, непорочна любов’ю; її чистота
        Залишається недіткнотою; з дитям всередині, незаймана
        Без плями на її цнотливій плодючості,
        Мати у дівстві, мати, яка не знала чоловіка.
        Чому ти, хто маєш сумнів, похитуєш свою дурненьку голову?
        Ангел звіщає про це своїми святими устами.
        Ти не послухаєш ангельських слів?
        Діва благословенна, сяюча посланниця
        Увірувала, і своєю вірою Христа зачала.
        Христос приходить до людини у вірі і відштовхує серця
        Нерішучі в довірі і благоговінні.
        Невідступа віра Діви привабила
        Христа в її лоно і заховала його там до Різдва.
        (Пруденцій, Божественність Христа 566-84).

        Ісус – син Божий і син Людський. Беда Преподобний: Ми повинні уважно слідкувати за порядком слів тут, і чим надійніше вони прищепляться у нашому серці, тим більшим доказом це буде, що сума нашого спасіння складається з них. Вони проголошують з ідеальною ясністю, що Господь Ісус, котрим є нашим Спасителем, був як правдивим Сином Бога Отця, так і правдивим сином матері, яка була людською істотою. “Ось,” каже він, “Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина”— визнання, що це насправді людина, яка посідає справжню плоть, плоть від Діви! “Він буде великий і Сином Всевишнього назветься” — визнає також, що цей самий Син є правдивим Богом справжнього Бога, одвічний Син навіки з вічним Отцем! (Беда Преподобний, Гомілії над Писанням 1.3).

        Ісус врятує своїх людей від гріха. Єфрем Сирин: Слова “шостого місяця” рахуються щодо вагітності Єлизавети. “Ангел був посланий до діви,” і він сказав до неї, “Ось, у своєму дівстві, ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім’я Ісус”. Він говорив про нього, який мав появитися у тілі. Він не сказав до неї, “назвеш ім’ям Ісус,” але “даси йому ім’я Ісус”. Це показує, що це ім’я є з ікономії*, яка є через тіло, оскільки Ісус на івриті означає “Спаситель”. Ангел сказав “даси йому ім’я Ісус,” тобто, Спаситель, “тому що він спасе людей від гріхів”. Тому це ім’я відсилає не до його природи, але до його діянь (Єфрем Сирин, Коментарі до Діатессарона Татіана 25).
        *Ікономія – «Отці Церкви розрізняють богослов’я (θεολογίαν) та ікономію (οίκονομίαν), уживаючи перше поняття для визначення таїнства внутрішнього життя Триєдиного Бога, а друге — для всіх Божих справ, через які він об’являється і передає своє життя. Богослов’я об’являється нам через ікономію, і, навпаки, всю ікономію осяває, висвітлює богослов’я» — Катехизм Католицької Церкви

        Маріїне зачаття Ісуса оповіщає створення наново світу. Анонім: Капітан небесного воїнства був посланий Всемогутнім Богом до чистої Діви, щоби проголосити добру новину дивного і таємного чуда: що Бог як людина народиться малим дитям, [зачатий] без сімені, створюючи заново цілий рід людський! Об’явіть, люди, добру новину нового сотворення світу! (Анонім, Екзапостіларій Благовіщення).

        Марія зачала творця усіх речей. Анонім: Гавриїл спустився з небесного склепіння і прийшов до Назарету; ставши перед Дівою Марією, він голосно промовив до неї, “Радуйся! Ти зачнеш сина стародавнішого за Адама, Сотворителя усіх речей і Спасителя тих, хто плачуть до тебе. Радуйся, діво чиста!” Гавриїл приніс з небес добрі новини для Марії, і він голосно промовив до неї, “Радуйся! Ти зачнеш того, кого не може вмістити світ; і він буде вміщений у твоєму лоні. Ти носитимеш того, хто засяє від Отця перед ранньою зорею!”(Пс 110:3 (109:3 LXX)). Одвічне Слово Батька, який не має початку, нероздільний, тепер спустився сюди, у своїй безмежній любові, змилосердившись над людством, що впало. Він прийняв жалюгідність Адама, закрившись у формі, дивній для нього (Анонім, Стихера Благовіщення).

        Генеалогія Марії: Роди Давида та Леві. Єфрем Сирин: З того, що ангел сказав до Марії, називаючи “Єлизавета, твоя родичка,” можна припустити, ніби Марія була з дому Леві. Тим не менше, пророцтво було складене лише щодо чоловіків. Рід Давида продовжувався аж до Йосифа, який заручився з Марією, й народжена в неї дитина зараховувалася до чоловічої лінії, на користь роду Давида. Це Христос той, в якому насіння і сім’я Давида доходять до завершення. Писання нічого не каже про генеалогію Марії, тому що пишуть лише про покоління і число чоловіків. Якби це було звичним для Писання визначати родинну лінію за матерями, це було би для того, щоби шукати рід Марії. Але позаяк слова “Єлизавета, твоя родичка” були для того, щоби показати, що Марія була також з дому Леві, зверніть увагу, що євангелист на іншому місці сказав, маючи на увазі Йосифа і Марію, що “вони обидвоє були з дому Давида” (див Лк 1:27; 2:4). Ангел не сказав Марії, що Єлизавета була її сестрою, але “Єлизавета, твоя родичка” (Єфрем Сирин , Коментарі до Діатессарона Татіана 1.25).

        Таємниця безконечного, що входить у час. Іван Монах: Чудо! Бог приходить серед людей; той, котрого неможливо вмістити у вмістиме лоно; безконечне входить у час, і велика таємниця: його зачаття сталося без сімені, він сповняє пророцтво з минулого! Такою великою є ця таємниця! Бог спорожняє сам себе, бере тіло і створюється як творіння, коли ангел каже Діві чистій про зачаття: “Радуйся, ти, котра є повна благодаті; Господь, який є великою благодаттю, з тобою!” (Іван Монах, Стихера Благовіщення).

        Доми Давида та Якова – це вселенська церква. Беда Преподобний: Час прийшов, коли він відкупивши весь світ своєю кров’ю, повинен був бути визнаний не лише королем з роду Давида, але й всієї церкви; Більше того, він був творцем і управителем усіх поколінь. Тому ангел достовірно сказав потім, “І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька,” і він зразу ж додав, “і він царюватиме над домом Якова повіки”. Тепер під домом Якова розуміється вселенська церква, яка через свою віру і сповідування Христа належить до спадщини патріархів—або серед тих, які фізично мають походження від патріархів, або тих, які фізично виводять свій родовід з інших народів, але були перероджені у Христі духовним омиттям (Беда Преподобний, Гомілії над Писанням 1.3).

        Зачаття Ісуса і інші ознаки Месії (Лк 1:34-35)

        Перевищує всяке розуміння. Папа Лев І: Але народження нашого Господа Ісуса Христа перевищує всяке розуміння і йде далі за будь-який прецедент (Папа Лев І, Проповідь 30.4.2).

        Маріїна клятва невинності. Августин: Справді, її цнота була сама по собі прекрасніша і приємніша, тому що Христос, у своєму зачатті, сам від себе не віднімав те, що оберігав від осквернення людьми; але, перед тим як Він був зачатий, Він обрав собі ту, котра вже була цілком посвячена Богові і від якої Він міг би народитися. (Августин, Свята Цнотливість 4).

        Різдво у дівстві – божественна таємниця. Амвросій Медіоланський: Тут здається, ніби Марія зневірилася, однак, якщо придивитися уважніше, було б неправильним, якби обрана, щоб носити єдинородного Сина Божого, була без віри. І як це може бути? Хоча їй і цілком уділяється найбільший привілей Матері, як може бути так, що Захарію, який не увірував, було покарано мовчанням, а Марію, якби вона не увірувала, було би піднесено сходженням Духа Святого? Але з більшими привілеями, також мусить у ній бути більша віра. Марія мусить одночасно вірити але і не зазіхати необачно (на особливе становище). Вона повинна вірити ангелу, але не зазіхати на Божі справи. Також, не є легко знати “таємницю, яка була прихована від вічності з Богом” (Еф 3:9, пор. Кол 1:26), чого теж не могли знати найвищі Сили. Тим не менше, вона не відкидає віри, не відмовляється від обов’язку, але упокорює свою волю і обіцяє послух. Справді, коли вона сказала: “Як це можливо?”, вона не сумнівалася у сповненні, але думала над природою цього самого сповнення (Амвросій Медіоланський, Тлумачення Євангелія від Луки 2.14).

        Гавриїл мав би боятися Марію, а не Марія Гавриїла. Феофан: Богоматір: Поясни мені, як я, діва, носитиму Його? Ангел: Ти хочеш взнати від мене, як станеться зачаття, Діво, але це поза всяким розумінням! Святий Дух затінить тебе своєю творчою силою і зробить так, що це здійсниться! Богоматір: моя матір Єва, коли прийняла пропозицію змія, була відлучена від божественного світла. Тому я боюся твого дивного привітання, тому що переживаю, щоби і я не впала. Ангел: Я посланий як Божий посланець, щоби об’явити тобі божественну волю. Чому ти мене боїшся, о Непорочна? Я радше боюся тебе! Чому ти стоїш в страху переді мною, о Пані, перед тим, який стоїть у побожномі страсі перед тобою? (Феофан, Канон Благовіщення).

        Дух, що чинить Матір’ю. Пруденцій:
        Він мусів бути відкупленим: мій Дух зійшов
        І запліднив тіло, зроблене з пилу
        Божественною природою; Бог прийняв
        людськість, поєднуючи її з божественністю,
        І запалив у серцях людей нову любов до мене.
        (Пруденцій, Проти схизм 2.265-69).

        Різдво Ісуса є провісником нашого переродження у нове життя. Петро Хрисолог: “Той, хто народився від Святого Духа”. Саме таким чином Христос народився для вас, так Він може змінити вашу власну манеру народження … Раніше смерть очікувала на вас як західнє сонце вашого життя; Він хоче, щоби ви мали нове народження життя. “Той, хто народився від Святого Духа Діви Марії”. Де Дух зачинає, і Діва народжує, все, що здійснюється, є божественним; ніщо з цього не є просто людським (Петро Хрисолог, Проповідь 57).

        Вода Хрищення – як Лоно Діви. Папа Лев І: Кожен є учасником цього духовного начала переродження. Для кожного, коли він перероджується, вода хрищення – як лоно Діви, і той самий Святий Дух наповняє купель, який наповнив Діву, так що гріх, який це святе зачаття перемогло, може бути змитий містичним омиванням (Папа Лев І, Проповідь 24.3).

        Свобода через народження у дівстві. Августин: Перший грішник, перший правопорушник, зачав грішників, схильних до смерті. Щоби вилікувати їх, Спаситель прийшов від Діви; тому що Він не прийшов до тебе шляхом, яким ти прийшов, тому що Він не походить від сексуального пожадання чоловіка і жінки, цих кайданів похоті. Святий Дух, як сказано, зійде на тебе. Це було сказано до Діви, яка світилася вірою, а не кипіла плотською хіттю. Святий Дух зійде на тебе, і сила Всевишнього окриє тебе. Будучи окритою таким чином, як би вона могла кипіти тілесними бажаннями? Тому, позаяк Він не прийшов у цей світ так, як прийшов ти, Він звільняє тебе (Августин, Проповідь 153.14).

        Плідна святим духом. Пруденцій:
        Коли прихід Бога наближається, ангел Гавриїл йде
        Від високого трону Отця до дому Діви.
        “Маріє,” каже він, “Святий Дух зачне в тобі,
        І ти народиш Христа, о преславна Діво”.
        (Пруденцій, Сцени зі Священної Історії 25).

        Дух, що ширяє, освячує підупале Творіння. Єфрем Сирин: Це було доречно, щоби Архітектор всього Творіння прийшов і підняв рід, який занепав, і щоб Дух, що ширяє, освятив будівлі, які були нечисті. Так, якщо Прабатько довірив Синові суд, який перейшов до Нього, цілком очевидно, що Він довершить творіння людства і його переміну так само через Нього [свого Сина]. Він як живе вугілля, яке прийшло, щоби запалити терни і колючки (див Бут 3:18; Іс 9:18). Він замешкав у лоні і очистив його, і освятив місце родових мук і проклять (див Бут 3:16). Але вогонь, який побачив Мойсей, зволожував кущ (Вих 3:2-3) і опрісняв жир, так, щоби він не був запалений. У кущі можна побачити подобу афінованого золота, тому що його охопило полум’я, але він не згорає. Це сталося для того, щоби можна було знати, що живий вогонь, який має прийти вкінці, оводнює і зволожує тіло Діви, і зодягає його, як вогонь покриває кущ (Єфрем Сирин, Коментарі до Діатессарона Татіана 1.25).

        Тепер Марія представляє Храм, Скинію і Ковчег Завіту. Феофан: Ангел: Радуйся, Пані; радуйся, найчистіша Діво! Радуйся, Посудино, що вміщає Бога! Радуйся, Свічник світла, відновлення Адама і визволення Єви! Радуйся, свята Горо, сяюче Святилище! Радуйся, Чертог безсмертя! Богоматір: Зішестя Святого Духа очистило мою душу; воно освятило моє тіло; воно зробило мене Храмом, який вміщає Бога, божественно прикрашеною Скинією, живим Святилищем і чистою Матір’ю життя. Ангел: Я бачу тебе як Лампу з багатьма світлами; Чертогом, збудованим Богом! Непорочною Дівчиною, як Ковчег золота. Тепер ти отримала Того, хто дає Закон, і який через тебе благоволив змінити зіпсуту людську природу! (Феофан, Канон Благовіщення).

        Святий Дух приносить нове Творіння. Іван Дамаскин: І через звернення сила Святого Духа, що захмарює, стає зрошенням для цього нового Плоду. Для всіх речей, які б не робив Бог, Він робить це засобами Святого Духа, тому це завдяки засобам Духа ці речі здійснені з перевершенням природи і не можуть бути побачені інакше, як через віру. “Як це могло статися зі мною,” питає благословення Діва, “якщо я не знала мужа?” Архангел Гавриїл відповів, “Святий Дух зійде на тебе, і сила Всевишнього затінить тебе”. І тепер ви питаєтеся, як хліб стає тілом Христа, а вино і вода – кров’ю Христа. А я кажу вам, що Святий Дух сходить і творить ці речі, котрі є за межами опису та розуміння (Іван Дамаскин, Православна віра 4.13).

        Знак Марії та її відповідь віри (Лк 1:36-38)

        Ісус зі священничого та царського племен. Беда Преподобний: Тепер, коли у світі з’явився Посередник між Богом і людством (1Тим 2:5), було дуже доречним, що Він походив з обидвох племен, тому що серед людства, яке Він прийняв, Він володітиме двома ролями: Священика і Царя (Беда Преподобний, Гомілія над Писанням 1.3).

        Покора Марії на противагу непослуху Єви. Іриней: Так Господь явно прийшов до самого себе. Народжений у порядку, який Він сам установив, якого сам зазнає, Він своєю покорою на дереві [хресному] відновлює і виправляє те, що було вчинене через непослух у зв’язку з іншим деревом. Сила тієї спокуси, через яку діва Єва, уже будучи заручена з чоловіком, безбожно спокусилася, була розбита, коли ангел у правді приніс добру новину Діві Марії, яка також через свої заручини уже належала чоловікові. Так само як Єву спокусив ангел, щоби вона відступилася від Бога, повставши проти Його Слова, так само Марія через слова ангела отримала щасливу новину, що вона носитиме Бога, дотримавши Його Слова. Перша спокусилася на непослух Богові і впала, але останню переконали послухатися Бога, тому Діва Марія може стати захисником Єви. Як рід людський був підданий смерті через вчинок діви, він [рід людський] був врятований через покору іншої, яка точно врівноважила все. Тому насправді гріх першого сотвореного чоловіка був замінений покутою першого Єдинородного, і мудрість змія була подолана простотою голуба, і кайдани, які прикували нас до рабства смерті, були розірвані (Іриней, Проти єресей 5.19-20).

        Переклад з англійської – Максима Гонтара за виданням Ancient Christian Commentary on Scripture: New Testament III, Luke 3rd ed. Edition (2003)

        Ілюстрація: Sandro Botticelli – Cestello Annunciation

        Приєднуйтесь до нас у Телеграм та Вайбер і отримуйте раз на тиждень дайджест найпопулярніших дописів!

        Інші дописи автора

          Оціни

          [rating-system-posts]

             

            Про автора

            Максим Гонтар
            Волонтер Патріаршої Комісії у справах Молоді УГКЦ (Календар ДивенСвіт, Спільноти УГКЦ). Програміст, захоплюється графічним дизайном та перекладом з англійської. З 2011 бере участь у щотижневих зустрічах біблійного кола та займається перекладом біблійних коментарів. Учасник Літньої Біблійної Школи УКУ в 2018 та 2019 роках.