Оздоровлення недужого при Витесді (Йо 5:1-15)

Інші дописи автора

        Оздоровлення недужого при Витесді (Йо 5:1-15)

        Коментарі Отців Церкви на недільне Євангеліє

        Євангеліє від св. Йоана 5:1-15

        1. По тому було свято юдейське, тож Ісус прибув до Єрусалиму. 2. А є в Єрусалимі при Овечих воротах купелеве місце, по-єврейському воно зветься Витесда, що має п’ять критих переходів. 3. Лежала в них сила недужих, сліпих, кривих, усохлих, які чекали, коли то зрушиться вода: 4. ангел бо Господній сходив час від часу в купелеве місце та й заколочував воду, і хто, отже, перший поринав по тому, як вода заколочувалася, то одужував, – хоч яка б там була його хвороба. 5. Один чоловік там був, що нездужав тридцять і вісім років. 6. Побачив Ісус, що він лежить, а довідавшися, що було воно вже дуже довго, каже до нього: «Бажаєш одужати?» 7. «Не маю нікого, пане, – одрікає йому недужий, – хто б мене, коли ото вода зрушиться, та й спустив у купіль: бо ось тільки я прийду, а вже інший передо мною поринає.» 8. Мовить Ісус до нього: «Устань, візьми ложе твоє і ходи!» 9. Відразу ж і одужав той чоловік, і взяв ложе своє і почав ходити. Був же той день – субота. 10. Юдеї і кажуть до одужалого: «Субота адже ж! Не личить тобі ложе носити!» 11. А той їм у відповідь: «Візьми ложе твоє і ходи, – сказав мені, хто мене оздоровив.» 12. Спитали його: «Хто Він – той, що сказав тобі: Візьми і ходи?» 13. Та одужалий не знав, хто Він, бо Ісус зник у натовпі, що юрмився на тому місці. 14. Щойно потім знайшов його Ісус у храмі й мовив до нього: «Оце ти видужав, – тож не гріши більше, щоб щось гірше тобі не сталось.» 15. Чоловік пішов і оповів юдеям, мовляв, той, хто його оздоровив, – Ісус.

        Коментарі Отців Церкви

        Йо 5:1 Ісус пішов у Єрусалим на Пасху

        Можливості для відкриття. Феодор Мопсуестійський: Він обрав час, коли всі зібрались, щоб запропонувати всім свою допомогу. Тому в той час Він пішов до Єрусалиму. Він не вважав необхідним подорожувати та ходити куди завгодно, де хворіють люди, щоб не здавалося, що Він шукає слави. Натомість Він зцілив лише одного і через нього відкрився багатьом (Феодор Мопсуестійський, Коментарі на Йоана 2.5.1).

        Йо 5:2 Басейн із п’ятьма портиками

        Схвильовані Христом. Аврелій Августин: Цей басейн і ця вода, на мій погляд, означали народ євреїв. Адже Одкровення Йоана чітко вказує нам на те, що народи символізуються за назвою вод. Коли йому показали багато вод, і він запитав, що це таке, він отримав відповідь, що це народи (див. Од 17:15). Тому та вода, тобто народ був зачинений п’ятьма книгами Мойсея, як п’ятьма портиками. Але ці книги породили хворих людей; вони не зцілювали. Закон засудив грішників; він не звільнив їх. … Що ж сталося тоді, що вони, котрих неможливо було зцілити в портиках, були зцілені у цій збудженій воді? Бо раптом вода виявилася схвильованою, але той, ким вона була збуджена, не був помічений. Ви можете повірити, що це траплялося силою ангела*, але все-таки не без якогось значного символічного значення. Після зворушення води, лише той хто заходив у воду перший, зцілювався. Той, хто заходив після нього, вже не мав зцілення. Тоді що це означає, крім того, що Христос прийшов до єврейського народу і, роблячи великі справи, навчаючи корисним речам, збуджував грішників, схвильовував цю воду своєю присутністю, зрушуючи її у підготовці до своїх страстей? Але Він схвильовував, ховаючись. “Бо коли б спізнали, то не розп’яли б Господа Слави” (див. 1Кор 2:8). Тому спуститися у розбурхану воду означає смиренно вірити у Господні страсті (Аврелій Августин, Трактати на Євангеліє від Йоана 17.2.1-3.3).
        * Аврелій Августин, Трактати на Євангеліє від Йоана 6.11.
        ** Деякі рукописи Євангелія від Йоана містять додатковий вірш 4, який розповідає про те, як ангел спускався і змішував воду в басейні. Цей вірш не зустрічається в найдавніших рукописах та папірусах. Слова Августина тут не вимагають, щоб він мав на увазі цей вірш, але настійно пропонують це.

        Йо 5:3 Велика кількість калік

        Передчуття зцілення хрещенням. Іван Золотоустий: Що це за ліки? Яку таємницю вони для нас означають? … Що тут показане символічно? Незабаром мало бути дароване хрещення, яке мало велику силу. Це був найбільший подарунок, хрещення, що очищає всі гріхи і робить людей живими, а не мертвими. Отже, ці речі передбачаються як у сцені біля цього басейну. … І це диво було зроблено для того, щоб ті [біля басейну], які протягом довгого часу знову і знову дізнавались, як можна лікувати хвороби тіла водою, могли легше повірити, що вода може також лікувати хвороби душі (Іван Золотоустий, Проповіді на Євангеліє св. Йоана 36.1).

        Йо 5:4 Ангел Господній заколочував води*
        * Цей вірш пропущений у деяких рукописах.

        Вода у цьому басейні та вода хрещення. Хроматій Аквілейський: Ту воду [у басейні Витесди] зрушували раз на рік; ця вода церковного хрещення завжди готова до зрушення. Та вода зрушувалася лише в одному місці; ця вода зрушується по всьому світу. Тоді спускався ангел; тепер – це Святий Дух. Тоді це була благодать ангела; тепер це таїнство Трійці. Та вода зціляла лише раз на рік; ця вода рятує людей щодня. Та вода зціляла тіло; ця вода лікує і тіло, і душу. Та вода зціляла здоров’я людини; ця зцілює від гріха. Там лише тіло зцілювалось від своїх недуг; тут тіло і душа звільняються від гріха. Там багато хто втомлений лежав хворим біля цієї води, бо вона виліковувала лише одну людину на рік. Ніхто не залишиться лежати хворим тут, де знаходяться води хрещення, якщо вони вирішать прийти і зцілитись (Хроматій Аквілейський, Проповідь 14*).
        * Дивіться також Тертуліана, Про хрещення 5.

        Для них сходив ангел, для вас – Святий Дух. Амвросій Медіоланський: Ніхто не зцілювався до того, як сходив ангел. Через тих, хто не вірив, вода зрушувалась на знак того, що ангел зійшов. Вони мали знак, ви маєте віру; для них ангел зійшов, для вас Дух Святий; для них створіння було занепокоєне, для вас працював сам Христос, Господь створіння. Тоді зцілювався один, а тепер усі оздоровлені. … Бо той басейн був символом, щоб ви могли повірити, що сила Божа сходить на цю купіль (Амвросій Медіоланський, Про Таїнства 4.22-23)

        Ангел провістив сходження Святого Духа. Амвросій Медіоланський: Що ангел провістив у цьому символі, крім як зішестя Святого Духа, який мав прийти в наші дні і повинен освятити води, закликаний молитвами священика? Тоді цей ангел був вісником Святого Духа, оскільки за допомогою благодаті Духа ліки мали застосуватися до наших недуг душі та розуму. Отже, Дух має таких самих служителів, як Бог Отець та Христос. Він наповнює все, володіє всіма речами, працює всім і у всіх так само, як працюють Бог Отець і Син (Амвросій Медіоланський, Про Святого Духа 1.7.88).

        Йо 5:5 Хворий тридцять вісім років

        Наполегливість паралітика. Іван Золотоустий: Наполегливість цього паралітика була вражаючою. Йому було тридцять вісім років, і щороку він сподівався звільнитися від своєї хвороби. Він лежав там і чекав, ніколи не здаючись. Якби він не був таким наполегливим, чи не було б його майбутнього, не кажучи вже про минуле, достатньо, щоб знеохотити його залишатися біля цього місця? Подумайте, наскільки пильними були інші хворі люди в тому місці, оскільки ніхто точно не знав, коли вода зрушиться. Криві та кульгаві могли це спостерігти, але як щодо сліпого?* Можливо, він дізнавався про це з галасу, що виникав. Нехай нам тоді буде соромно, кохані, будемо соромитися і стогнати над своїм надмірним лінивством. Той чоловік чекав тридцять вісім років, не отримавши бажаного, і досі не відступив. І він зазнавав невдачі не через власну необережність, а через пригноблення та насильство з боку інших. І все-таки він не здавався. Ми … можемо продовжувати молитися про щось протягом десяти днів або близько того, і якщо ми цього не отримали, то нам надто ліньки потім застосовувати ті самі зусилля [як це робив він]. І все-таки ми будемо вічно чекати на наших ближніх, борючись та переживаючи труднощі, виконуючи чорну працю, і все для шансу на щось, що врешті-решт не виправдає наших сподівань. Але коли справа стосується нашого Вчителя, від якого ми впевнені, що отримаємо винагороду більшу, ніж наша праця … ми не проявляємо такої старанності, чекаючи на Нього. … Бо навіть якщо ми від Нього нічого не отримуємо, хіба сам факт того, що ми можемо постійно спілкуватися з Ним, не є причиною десяти тисяч благословень? (Іван Золотоустий, Проповіді на Євангеліє св. Йоана 36.1-2).
        * Схоже що Золотоустий тут поєднав недуги.

        Йо 5:6 Чи бажаєш одужати?

        Ісусове питання передбачає силу зцілити. Кирило Александрійський: Є чіткі докази великої доброти Христа в тому, що він не чекає благань хворих, а передбачає їхні прохання з власною люблячою зичливістю. Подивіться, як Він біжить до того, хто лежить, і як Він співчуває тому, хто хворіє, і кого ніхто не може втішити. Але запитання про те, чи хотів би той звільнитися від своєї немочі, не було задане із незнання очевидного, але для того, щоб викликати посилене бажання та старанне благання. Питання про те, чи хотів він отримати те, чого він прагнув, є великим. Воно, маючи таку силу та вираження, передає, що Ісус має силу давати, і тепер готовий це зробити, лише чекаючи прохання того, хто отримає цю благодать (Кирило Александрійський, Коментарі на Євангеліє від Йоана 2.5).

        Йо 5:7 Нікому допомогти

        Христос співчутливо вислуховує, і більше того. Іван Золотоустий: Що може бути більш гідним жалю за ці слова? Що може бути сумніше за ці обставини? Чи бачите ви серце, розчавлене через тривалу хворобу? Чи бачите, як усі болі та жорстокість, які він зазнав, були приборкані? Він не вимовляє блюзнірства. Він не проклинає день свого народження і не сердиться на це запитання: “Бажаєш одужати?” … Натомість він відповідає м’яко і з великою лагідністю: “Так, Господи”. І все ж, він не знав, Хто саме його питався, не кажучи вже про те, що Він зцілить його. Навпаки, він все ще м’яко розповідає про всі обставини, не просячи нічого далі, ніби він розмовляв з лікарем і просто хотів розповісти історію своїх страждань. Можливо, він сподівався, що Христос може бути корисним для нього, щоб занурити його у воду, і надіявся викликати якесь співчуття своїми словами. Деякі дотримуються думки, що це той самий випадок, який зафіксував Матей про того, хто “лежав на ношах” (Мт 9:2). Але він не той самий. … у того паралітика було багато людей щоб чекати і нести його, тоді як у цього чоловіка не було нікого. … Місця теж були різні: одного зцілено в будинку, іншого – біля басейну (Іван Золотоустий, Проповіді на Євангеліє св. Йоана 37.1-2).

        Йо 5:8 Устань, візьми ложе твоє і ходи!

        Слово “устань” надає ліки. Аврелій Августин: Є три різні накази. “Устань, візьми ложе твоє і ходи!”. Однак “устань” – це не наказ, а надання ліків. Після його зцілення було дано два накази: “візьми ложе твоє і ходи!” (Аврелій Августин, Трактати на Євангеліє від Йоана 17.7).

        Повнота зцілення. Єфрем Сирин: Чи недостатньо було сказати: “Устань і ходи!”? Бо хіба не було дивом, що той, хто не міг розвернутися на своєму ліжку, міг легко піднятися і піти? Однак, щоб показати, що Він дав йому повне зцілення, Він також змусив його нести своє ліжко – і не як хворі, які потроху повертаються [до здоров’я]. [Наш Господь сказав], “Устань, візьми ложе твоє і ходи!”. І навіть якби він мовчав, його ліжко кричало б (Єфрем Сирин, Коментарі до Діатессарона Татіана 13.2).

        Йо 5:9 Він взяв ложе своє і почав ходити

        Подорож любові. Аврелій Августин: Я запитую вас, яке значення має тоді ліжко? Що, крім того, що цього хворого чоловіка несли на ліжку, а коли зцілили, він сам несе ліжко? Що сказав апостол? “Носіте тягарі один одного й тим робом виконаєте закон Христа” (див. Гал 6:2). Тепер, закон Христа – це любов, і любов не виконується, якщо ми не несемо наш тягар, один за одного. “Несучи одне одного, – говорить він, – в любові, стараючися зберігати єдність Духа зв’язком миру” (див. Еф 4:2-3). Коли ти хворів, ближній твій носив тебе. Ти зцілився; носи свого ближнього. Так ти виконаєш, о людино, те, чого тобі не вистачало. “Візьми”, отже, “ложе твоє”. Але коли ти взявся за це, не залишай; “ходи!”. Люблячи ближнього, турбуючись про свого ближнього, ви вирушаєте у подорож. Куди ви вирушаєте у подорож, як не до Господа Бога, до того, кого ми повинні любити всім серцем, усією душею, всім розумом? Бо ми ще не досягли Господа, але маємо з собою ближніх. Тому носіть тих, з ким ви йдете, щоб ви могли дістатись до Того, з ким прагнете залишитися. Тому “візьми ложе твоє і ходи!” (Аврелій Августин, Трактати на Євангеліє від Йоана 17.9.2-3).

        Йо 5:11 Візьми ложе твоє і ходи

        Хоробре визнання зцілення. Іван Золотоустий: Якби він був схильний до обману, він міг би сказати: “Я роблю це не сам по собі, а на прохання іншого. Якщо це злочин, звинуватьте того, хто це наказав, і я покладу своє ліжко”. Таким чином, він мав би приховати своє зцілення, знаючи, що справжньою причиною їхнього згіршення було не порушення суботи, а зцілення його хвороби. Але він ні не приховував, ні не просив про помилування. Натомість він сміливо визнав своє зцілення. Ось як він діяв. Але подумайте, наскільки несправедливо вони поступили. Вони не кажуть: Хто це тебе зцілив? Ні, вони продовжують звинувачувати в уявному переступі (Іван Золотоустий, Проповіді на Євангеліє св. Йоана 37.2).

        Йо 5:12 Хто сказав тобі так робити?

        Особа, прихована зі скромності. Феодор Мопсуестійський: Зцілений не знав, хто саме зцілив його, бо Ісус сховався, як тільки його зцілив. Для когось, хто шукає слави, було б типово якби він залишався поруч із тим, кого зцілив. Це було б типово для когось, хто бажав би публічного розголосу. Але ми бачимо, як наш Господь обережно уникає цього. Насправді було б простіше, щоб Його сприймали як Бога. Однак, оскільки Він виглядав людиною, і багато хто про Нього мав таку думку, Він захистився від думки тих, хто Його бачив (Феодор Мопсуестійський, Коментарі на Йоана 2.5.10-11).

        Йо 5:13 Ісус зник у натовпі

        Скромне диво, за людськими стандартами. Аврелій Августин: Якщо ми судимо про це диво на основі низьких та людських стандартів, це зовсім не вражаюче проявлення сили, а лише помірне виявлення доброти. Із такої великої кількості хворих був зцілений лише один; хоча, якби Він вирішив це зробити, наш Господь міг би відновити їх усіх лише одним словом. Як нам це пояснити? Можна припустити, що Його сила та доброта стверджувались більше для того, щоб передати душі знання про вічне спасіння, аніж для того, щоб накласти тимчасове зцілення на тіло. … Те, що отримало тимчасове зцілення, певно розпадеться в якийсь момент, коли настане смерть, тоді як душа, яка повірила, перейшла у життя вічне (Аврелій Августин, Трактати на Євангеліє від Йоана 17.1).

        Йо 5:14 Ісусове попередження

        Педагогічне покарання тіла. Іван Золотоустий: Тут ми в першу чергу дізнаємось, що його хвороба була наслідком його гріхів. По-друге, ми дізнаємось, що насправді існує пекло; по-третє, що це місце тривалого і нескінченного покарання. … Але хтось може запитати: “Чи всі хвороби походять від гріха?” Не всі, але більшість. Деякі походять з різних видів вільного життя, оскільки обжерливість, нестриманість та лінивство спричиняють подібні страждання. … Але чому у випадку з цими паралітиками* Христос згадує їхні гріхи? … Я знаю, що деякі зводять наклеп на цього паралітика, стверджуючи, що він був обвинувачем Христа, і тому ця промова була адресована йому. Але як бути з паралітиком у Матея, який чув майже ті самі слова? Бо Христос також сказав йому: “Прощаються тобі твої гріхи”. І тому очевидно, що Христос звернувся у такий спосіб до цього чоловіка таким чином не через те, що вони стверджують. … Натомість Ісус захищав його від майбутніх гріхів. Однак зцілюючи інших, Він взагалі не згадує про гріхи. Отже, могло б бути так, що хвороби цих людей виникли через їхні гріхи, тоді як хвороби інших людей походили лише з природних причин. Або, можливо, через них Ісус закликає всіх інших. … Або Він, можливо, попередив цього чоловіка, знаючи велике терпіння його розуму, передбачаючи, що він буде виконувати це застереження, підтримуючи його здоровим як завдяки користі зцілення, так і зі страху перед майбутнім лихом. … Це також є розкриттям Його божественності, бо кажучи: “Не гріши більше” Він натякає, що знає, які гріхи той раніше вчинив (Іван Золотоустий, Проповіді на Євангеліє св. Йоана 38.1-2).
        * Дивіться також Мт 9:2 оскільки Золотоустий говорить щодо обидвох випадків.

        Переклад фрагментів з англійської – Максима Гонтара за виданням Ancient Christian Commentary on Scripture: New Testament IVa, John 1-10 (2007)

        Ілюстрація: Pieter Aertsen – The Healing of the Paralytic, Pool of Bethesda

        Приєднуйтесь до нас у Телеграм та Вайбер і отримуйте раз на тиждень дайджест найпопулярніших дописів!

        Інші дописи автора

          Оціни

          [rating-system-posts]

             

            Про автора

            Максим Гонтар
            Волонтер Патріаршої Комісії у справах Молоді УГКЦ (Календар ДивенСвіт, Спільноти УГКЦ). Програміст, захоплюється графічним дизайном та перекладом з англійської. З 2011 бере участь у щотижневих зустрічах біблійного кола та займається перекладом біблійних коментарів. Учасник Літньої Біблійної Школи УКУ в 2018 та 2019 роках.