Сьогодні Бог каже нам: кожен, хто вивищує себе, буде понижений. Ми знаємо, що Ти, Боже, виловлюєш могутніх цього світу ілюзією їхньої могутності і скидаєш їх з престолів, а підносиш Твоїх дітей, Твоїх смиренних.
Про це сказав Отець і Глава Української Церкви Блаженніший Святослав під час проповіді до вірних у Патріаршому соборі Воскресіння Христового в Києві.
За його словами, сьогодні весь цивілізований світ споглядає на Україну. Багато хто вважає нас у великій небезпеці, а Київ, Україну небезпечним місцем на землі, звідки відкликають своїх громадян, своїх дипломатів.
Якою має бути сьогодні наша молитва? Глава Церкви нагадує, що цього року ми святкуватимемо 35 років Грушівського об’явлення.
«Хтось з вас може пригадує, що ще в дрімучі часи Совєцького Союзу в Грушеві до нашого народу прийшла Мати Божа. Грушів – таке маленьке село біля Дрогобича. І це об’явлення ми сьогодні називаємо благовіщенням нашої свободи. Тоді Пречиста Діва Марія начебто об’явила нам Божий задум про Україну, про те, що імперія зла розвалиться. І це буде не ділом людини, а справою Божою», – розповів проповідник.
Предстоятель запропонував далі пригадати, що цього тижня, 17 лютого, ми святкуватимемо 130 років із дня народження патріарха Йосифа Сліпого – ісповідника віри, в’язня сталінських концтаборів. Патріарх Йосиф перший розповів світові про Україну, яка за своє бажання бути свобідною заплатила великими жертвами. «Гори трупів і ріки крові», – сказав так про наші землі перед могутніми світу цього патріарх Йосиф Сліпий.
«Ми сьогодні кажемо: Боже, ми пам’ятаємо, що це Ти воскресив нашу Церкву. Коли ми виходили з підпілля, то не могли собі уявити, до якої свободи Він нас кличе. І питаємо: чи те воскресіння було Твоїм жартом, Боже?» – риторично запитує він.
Глава Церкви відзначив, що воскресіння нашої Церкви стало наче отим каменем, який розбив колоса на глиняних ногах і Совєтський Союз – тюрма народів розпалася. Чиєю силою? Тільки Божою! Бо тоді могутні світу цього, ні в Москві, ні у Вашингтоні – ніхто собі не міг уявити, що цей колос одного дня впаде.
І сьогодні ми кажемо: Боже, ми пам’ятаємо про те Твоє діло. Що воно означає? Чи той колос знову встане на глиняні ноги? Ми пам’ятаємо, як воскресла Україна силою благодаті Божої, відновила свою державність, свою соборність, за яку змагалися цілі покоління наших попередників. І ми знаємо, що це було діло Боже. І питаємо себе сьогодні: Боже, чи то був Твій жарт? Чи Ти нас тільки спокусив запахом тієї свободи? А тепер хочеш її відібрати?
«Стоячи сьогодні в нашому Патріаршому соборі, кажемо: Боже, ті Твої діла є невідкличні так само, як Твоє воскресіння з мертвих. Подобається це комусь чи ні. Ми сьогодні молимо Тебе, Боже: не зважаючи на наші гріхи чи наші заслуги, але так, як ти 35 років тому Ти благовістив нам свободу, 30 років тому її дарував, сьогодні збережи її для нас. Захисти Україну, захисти наш народ. Не зважай на нашу праведність чи гріховність, а подивися на святість Твоєї Церкви-мучениці, Твого народу, до якого Ти прийшов, щоб спасти», – попросив у Всевишнього український духовний лідер.
Департамент інформації УГКЦ
