Сьогодні згадуємо день смерті блаженного Григорія, єпископа і мученика. Народився 25 березня 1867 р. у Гусятинському районі на Тернопільщині.
Походив із багатодітної робітничої сім’ї. До священства готувався у Львові, рукоположений 18 листопада 1893 і призначений на служіння до катедри в Івано-Франківськ. Згодом студіював теологію у Відні, де рівно ж душпастирював серед місцевих українців. Після п’яти років навчання здобув докторат і повернувся до матірної парафії. Опісля, по року служіння в Коломиї, став ректором Львівської Духовної Семінарії. 1904 року прийняв єпископську хіротонію і став очільником Івано-Франківської єпархії. І вже у 1906 році створив власну духовну семінарію в центрі своєї єпархії. Заохочував своїх вірних до культу Найсвятішого Серця Ісуса і Матері Божої, а священників заохочував до целібату котрий у східному обряді є добровільний. У 1945 р. заарештований більшовиками, – наприкінці цього ж року 28 грудня помер у Києві внаслідок побиття під час допитів. Місце його поховання невідоме. Беатифікований 27.06.2001 св. Іваном Павлом ІІ.
+ Всемогутній, вічний Боже, з твоєю допомогою бл. Григорій єпископ аж до смерті боровся в обороні віри, вчини за його заступництвом щоб ми з любові до Тебе переносили всілякі терпіння і з усіх сил прямували до Тебе, бо Ти є правдивим життям. Вчини це, через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, який з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, Бог на віки віків. Амінь.
