Слово Боже. Отак мовив Ісус, а підвівши очі свої до неба, проказав: «Отче, прийшла година! Прослав свого Сина, щоб Син Твій Тебе прославив, згідно з владою, що її Ти дав Йому над усяким тілом: дарувати життя вічне тим, яких Ти передав Йому. А вічне життя у тому, щоб вони спізнали Тебе, єдиного, істинного Бога, і Тобою посланого – Ісуса Христа… Молю ж за них: не за світ молю, лише за тих, яких Ти передав мені, бо вони – Твої. І все моє – Твоє, Твоє ж – моє, і в них я прославився. Я вже більш не у світі, а вони у світі, і я до Тебе йду. Отче Святий! Заради імени Твого бережи їх, тих, що їх Ти мені передав, щоб були одно, як ми! Йо.17,1-11
Роздуми під час війни. Бог завжди вірний Своєму Слову. Усе, що Він задумав, Він завершує своїм способом, логікою своєї любові. Коли Син Божий став немовлятком, у перші місяці свого життя Він став вимушеним переселенцем і біженцем у чужі єгипетські краї. Він добровільно взяв на себе такий статус біженця, щоб виявити свою солідарність з усіма людьми, які змушені були втікати від жахіття війни, рятувати своє життя, покидати власні домівки, щоб знайти притулок у безпечніших краях. Бог розуміє людину навіть тоді, коли людині здається, що від неї відвернувся цілий світ. Через вимушену міграцію Бог дає кожному внутрішню місію, а саме: відкривається нагода пізнати щось нове чи то в іншому регіоні України, чи в інших країнах: Польщі, Італії, Німеччині, Сполученому Королівстві, Канаді, Сполучених Штатах Америки тощо. Такі обставини дають можливість краще зрозуміти себе. Часто українці усвідомлюють своє українство і свої християнські корені, коли потрапляють на чужину. Ми маємо унікальну можливість змінити свою ментальність і навчитися цінувати дари, які нам дають різні країни світу, відкриваючи нам свої домівки, надаючи нам духовну, гуманітарну, фінансову і військову допомогу. Ми переживаємо час солідарності і взаємної відповідальності за долю наших народів.
Молитовний намір. Молімося за тих, хто втратив рідний дім, майно та змушений покинути Україну, втікаючи від війни, і про зміцнення в них надії та довіри свого майбутнього в руки Божі.
Місійне завдання. При парафії організуймо вечір зустрічі (вечір української пісні чи духовний вечір з чаюванням) для тимчасово переселених осіб, роздавши їм персональні запрошення.
