«Наша місія ― не дозволити молодим людям почуватися самотніми в часі війни», ― отець Роман Демуш на зустріч трьох секцій Комісії з питань молоді CCEE

21 квітня відбулася спільна зустріч трьох секцій Комісії з питань молоді CCEE ― Секції покликань, Секції душпастирства молоді та Секції шкільної й університетської освіти ― під темою «Будьте пророками у цифровому світі!» (Лев XIV). Життя в нових просторах із душпастирською креативністю.

― Участь Української Греко-Католицької Церкви в міжнародних зустрічах, присвячених молодіжному душпастирству, сьогодні набуває особливої ваги. У час повномасштабної війни такі події стають не лише платформою для обміну досвідом, а й можливістю засвідчити, наскільки діяльність церковних структур є живою, актуальною та потрібною для молоді. Цьогоріч Україна стала однією зі семи країн, запрошених до представлення своїх напрацювань у межах зустрічі за участю європейських церковних інституцій. Важливо, що серед численних ініціатив саме медійні проєкти Патріаршої комісії УГКЦ у справах молоді, були відібрані для презентації. Це свідчить про їх якість, релевантність і здатність відповідати на запити сучасного молодого покоління, ― зазначив заступник голови Патріаршої комісії УГКЦ у справах молоді отець Роман Демуш.

У вступному слові єпископ Клаудіо Джуліодорі, президент Комісії у справах молоді та єпископ, відповідальний за Секцію шкільної та університетської освіти, представив програму та цілі зустрічі у світлі Фінального звіту Робочої групи №3 Синоду про синодальність: «Місія в цифровому середовищі».

Перша робоча сесія розпочалася з виступу професора Джузеппе Ріви, директора Humane Technology Lab Католицького університету Пресвятого Серця в Мілані. У доповіді «Зростання в епоху соціальних мереж та штучного інтелекту – психологічні та соціальні аспекти» він показав, як соціальні мережі та штучний інтелект змінюють людські стосунки. Людина за своєю природою є глибоко соціальною істотою, а перехід від «я» до «ми» є необхідним. Водночас цифрове середовище не може повністю замінити живу взаємодію, що призводить до зниження емпатії та відчуття приналежності. Соціальні мережі часто сприяють поверхневим зв’язкам і створенню спільнот «однодумців», у яких відсутній справжній обмін поглядами та реальна відкритість до іншого. Штучний інтелект посилює ці ризики, хоча за умови відповідального використання може також відкривати нові можливості, зокрема у сфері психологічної підтримки.

Друга сесія, присвячена богословським і душпастирським аспектам, включала виступ отця Жана Гове, координатора з питань штучного інтелекту Архидієцезії Мальти. Він наголосив, що виклик є не лише технологічним чи етичним, а насамперед антропологічним. Молодь, хоча й постійно перебуває онлайн, часто переживає самотність і втрату сенсу в культурі, яка зводить людину до продуктивності та видимості. Натомість християнський погляд ставить у центр гідність особи та справжню зустріч із іншим. З пасторальної перспективи технології можуть допомагати, але не здатні замінити автентичні стосунки та особистий супровід: справжня євангелізація народжується з живої зустрічі. Тому цифрові інструменти мають ставати радше «воротами» до реальних спільнот.

Представлення українських проєктів мало значення як демонстрація успішних практик. А також це була нагода поділитися досвідом, який може бути корисним для інших країн, а відтак ― сприяти формуванню спільного європейського підходу до роботи з молоддю.

― На цій зустрічі були присутні також представники інших підрозділів Патріаршої курії, адже молодіжна секція при Раді Єпископських Конференцій Європи охоплює три ключові напрями: душпастирство молоді, душпастирство покликань, а також освіту і виховання. Відповідно, Українську Греко-Католицьку Церкву представляли профільні структури ― Комісія у справах виховання, Комісія у справах духовенства та Патріарша комісія у справах молоді. До форуму також долучилися представники Римо-Католицької Церкви в Україні та Мукачівської греко-католицької єпархії.

Особливо цінним стало те, що учасники мали змогу бути голосом української молоді — говорити про її потреби й водночас свідчити про підтримку, яку Церква надає у цей непростий час. Йдеться не лише про практичну допомогу, а й про супровід, що допомагає молодим людям чути голос Церкви та шукати відповіді на глибокі екзистенційні питання.

Водночас такі зустрічі ― це завжди про більше, ніж презентації. Це про живу комунікацію, про налагодження партнерств і взаємну підтримку. Ми бачимо великий інтерес до українського досвіду, особливо в контексті війни, коли значна частина нашої молоді опинилася за кордоном і потребує не лише соціальної, але й духовної підтримки. Тому для нас важливо не лише ділитися, але й вчитися, переймати кращі практики, щоб ще ефективніше служити молоді ― там, де вона є сьогодні, ― підкреслив отець Роман Демуш.

Слід підкреслити, що такі зустрічі відбуваються регулярно ― як у форматі особистих зустрічей, так і онлайн — і щоразу стають простором братерства, взаємної підтримки та нових можливостей. 

― Такі зустрічі відбуваються як у форматі офлайн, так і онлайн, однак у своїй суті вони завжди про братерство, взаємну підтримку та живу церковну єдність. Зокрема, одним із плодів попередньої зустрічі стало партнерство з відділом душпастерства молоді Єпископської конференції Італії, який поділився з нами своїми напрацюваннями у сфері формації молоді в контексті Ювілейного року. Кожна така подія відкриває нові знайомства та формує нові партнерства, а також допомагає привертати увагу до потреб української молоді в Європі. Адже значна частина молодих українців сьогодні через війну є вимушеними мігрантами в різних країнах Європи, ― додав отець Роман Демуш.

Окремим акцентом зустрічі стала презентація заступника голови Патріаршої комісії УГКЦ у справах молоді отця Романа Демуша, який представив ключові проєкти ПКуСМ, які формують сучасний простір євангелізації та супроводу молоді.

Серед них ― «ДивенСвіт», офіційна молодіжна медіа-платформа комісії, яка вже понад 15 років є важливим голосом Церкви в молодіжному середовищі. Вона слугує простором, де молодь може поглиблювати свою віру, знаходити відповіді на життєві питання та відчувати себе частиною християнської спільноти. Платформа поєднує церковні новини, духовні роздуми та практичний контент для щоденного життя, надихаючи жити за християнськими цінностями. За роки діяльності «ДивенСвіт» здобув довіру молоді як джерело якісної та актуальної інформації про життя Церкви та суспільства. Попри відсутність стабільного фінансування, проєкт продовжує активно розвиватися завдяки відданості команди, яка працює на волонтерських засадах. Його вплив є показовим: понад 2 мільйони унікальних користувачів і більше 70 тисяч підписників у соціальних мережах.

Ще одним важливим проєктом став #За_пости ― сучасна євангелізаційна ініціатива, що пропонує короткі відеороздуми священиків для глибшого переживання посту. Проєкт особливо актуалізувався під час війни, коли багато молоді втратили можливість бути фізично присутніми у своїх парафіях. Завдяки онлайн-формату він став доступним для молоді як в Україні, так і за кордоном, формуючи спільний духовний простір. Значним кроком розвитку проєкту стали онлайн-реколекції, проведені у 2026 році на тему «Покликання». Упродовж кількох тижнів молодь із різних країн долучалася до зустрічей, які відбувалися із перекладом шістьма мовами ― українською, англійською, португальською, іспанською, французькою та італійською. Такий формат дозволив об’єднати учасників у глобальну спільноту та відповісти на виклики війни й міграції. Загалом проєкт уже зібрав понад мільйон переглядів, що свідчить про його актуальність і вплив.

Важливою ініціативою є також проєкт proLIS («про лідерство і служіння»), який поєднує формаційні зустрічі з активною медійною підтримкою. Завдяки цьому долучається до ширшої спільноти, формуючи мережу взаємної підтримки та розвитку лідерства на основі християнських цінностей.

У межах дев’ятимісячної програми «Прийди і подивись» було створено медійний компонент ― подкаст «Тепер молодь говорить», який реалізується у співпраці з Українською освітньою платформою. У ньому молоді люди разом із духовними наставниками обговорюють актуальні питання ― від ролі молоді в Церкві до побудови стосунків і свідчення віри у публічному просторі. Проєкт уже зібрав десятки тисяч переглядів і став майданчиком для чесного та глибокого діалогу.

Окрему увагу учасників події звернули на формаційну програму «Паломники надії», підготовлену до Ювілейного року. Вона включала відеокатехизи, багатомовні матеріали та регулярні онлайн-зустрічі, що допомагають молоді духовно підготуватися до участі в ювілейних подіях, зокрема паломництва до Рима.

Паралельно УГКЦ активно розвиває напрям цифрової євангелізації. Ініціатива Digital Missionaries об’єднує священиків і монахів, які використовують соціальні мережі та онлайн-платформи для поширення віри. Особливої ваги це набуло під час пандемії та повномасштабної війни, коли цифрові інструменти стали чи не єдиним способом залишатися у зв’язку з молоддю, зокрема з тими, хто перебуває за межами України.

Участь у міжнародному діалозі для Української Греко-Католицької Церкви ― це не лише про представлення власного досвіду. Це про солідарність, відповідальність і спільне формування майбутнього, у центрі якого — молода людина.

Підготувала Наталія Павлишин