Папа Лев XIV відповів на чотири запитання священників Єпархії Риму та дав широкі відповіді, торкаючись духовного наставництва, вказівок для служіння та пастирської роботи, Інтернету та інших тем.

Діалог між Папою Левом XIV та духовенством Єпархії Риму у четвер відбувся відкрито та щиро.

Після своєї промови Папа взяв участь у сесії запитань і відповідей зі священниками, зміст якої був оприлюднений наступного дня, у п’ятницю, 20 лютого.

Було чотири запитання з відповідями, але тем, що обговорювалися, було багато: від духовного наставництва, до конкретних вказівок для служіння та пастирської роботи, до спеціальних рекомендацій, таких як не готувати проповіді за допомогою штучного інтелекту.

Бути прикладом для молоді

Діалог за зачиненими дверима відкрив кардинал Бальдо Рейна, вікарій Риму, який представив чотирьох священників — по одному з кожної вікової групи — обраних для запитань.

Серед них був молодий священник, який отримав священниче рукоположення від Папи Лева минулого травня. Він запитав, як молоді священники можуть підтримувати своїх однолітків у сучасному світі.

Папа спершу закликав їх “тримати очі відкритими” на сім’ї, з яких походить багато молодих людей, які часто пережили “дуже серйозні кризи”, з відсутніми батьками або батьками, що “розлучені, одружені вдруге.”

Багато молодих людей “також пережили відчуження”, тому священники повинні “знати їхню реальність”, продовжив Папа. “Будьте поруч у цьому сенсі, супроводжуйте їх, але не будьте просто одним із молодих,” — додав він, підкреслюючи, що “свідчення священника” важливе, бо воно пропонує “модель життя”.

Ізоляція та складне життя

Папа також закликав священників не обмежуватися лише молоддю, яка продовжує приходити до парафії: “Ми повинні організовувати, думати, шукати ініціативи, які можуть стати формою виходу назовні. Ми самі повинні йти, запрошувати інших молодих людей, виходити з ними на вулиці; можливо, пропонувати різні способи”, — діяльність, таку як спорт, мистецтво та культура, — наполягав він.

За словами Папи Лева, ключовим елементом є пізнання інших, а знання приходить через “людський досвід дружби” з молодими людьми, які “живуть в ізоляції, у неймовірній самотності.”

Понтифік підкреслив, що ця самотність особливо зросла після пандемії, а також через використання смартфонів. “Вони живуть якоюсь дистанцією від інших, холодністю, не знаючи багатства, цінності справжніх людських стосунків,” — пояснив Папа.

Тому, за словами Папи, ми повинні зрозуміти, як запропонувати молоді “інший тип досвіду дружби, спільності і поступово спільноти,” а з цього досвіду “запрошувати їх також пізнавати Ісуса.”

Папа Лев XIV підкреслив, що це потребує “часу” та “жертви”, враховуючи також, що багато з цих молодих людей сьогодні потрапили в “жахливе життя” з наркотиками, злочинністю та насильством.

Знати спільноту, якій служиш

Близькість та пізнання інших — це також два шляхи, які Папа вказує для пастирської роботи, відповідаючи на запитання парафіяльного священника про те, як бути ефективним у постмодерній культурі, уникаючи “анахронічних” підходів. Першим кроком, за його словами, є “справжнє пізнання спільноти, де я покликаний служити.” 

Понтифік поділився власним досвідом, проживаючи у Римі в різні періоди свого життя, і підкреслив, що кожного разу, повертаючись до “Вічного міста”, “вулиці ті ж самі, ями ті ж самі, але життя змінилося дуже сильно.”

Згадуючи свій недавній візит у неділю, 15 лютого, до парафії в південному районі Остії, він зазначив: “Щоб говорити з цими людьми, ми повинні почати з того, щоб максимально глибоко знати їхню реальність.”

Ні проповідям, підготовленим штучним інтелектом

Папа закликав священників входити у реальне життя та бути обережними щодо штучного інтелекту та Інтернету. Він застерігав від “спокуси готувати проповіді за допомогою штучного інтелекту”.

“Як усі м’язи тіла, якщо ми їх не використовуємо, якщо ми їх не рухаємо, вони гинуть. Мозок потрібно використовувати, тому наш розум також повинен трохи вправлятися, щоб не втратити цю здатність,” — сказав він. Крім того, “дати справжню проповідь — це поділитися вірою,” а ШІ “ніколи не зможе поділитися вірою,” — наполягав він.

“Якщо ми можемо запропонувати службу, інкорпоровану в місце, у парафію, де ми працюємо, люди хочуть бачити вашу віру, ваш досвід пізнання та любові до Ісуса Христа.”

Обмани Інтернету

У цьому контексті “життя молитви” є фундаментальним — не лише “рутина швидкого промовляння Літургії годин,” а “час, проведений з Господом,” — пояснив Папа.

З “життям, автентично укоріненим у Господі”, можна запропонувати щось інше, додав він, зазначаючи, що часто “ілюзія в Інтернеті, на TikTok,” полягає в думці, що людина пропонує себе і здобуває “лайки” та “підписників” таким чином.

“Це не ви: якщо ми не передаємо послання Ісуса Христа, можливо, ми помиляємося, і ми повинні дуже обережно і смиренно замислитися, хто ми є і що ми робимо,” — наголосив Папа Лев XIV.

“Invidia clericalis”

Ще одна порада Папи священникам — жити у братерстві та дружбі, розвивати міжособистісні стосунки один з одним. Однак він застерігав щодо “однієї з ‘пандемій’ духовенства на всесвітньому рівні” — це “invidia clericalis”, священницька заздрість.

Він пояснив, що це трапляється, коли “священник бачить, що іншого покликано бути пастором більшої, красивішої парафії або віцеректора,” і тоді стосунки руйнуються, починаються плітки, замість того, щоб будувати “мости дружби”.

“Ми всі люди; є почуття, емоції, багато речей, але як священники — і я сподіваюся, вже зі семінарії — ми можемо пропонувати моделі життя, де священники можуть справді бути друзями, братами, а не ворогами або байдужими один до одного,” — сказав Папа Лев.

Приклади священницької братерської дружби

Папа згадав “прекрасний” приклад братерства священників у Чикаго, своєму рідному місті, де група священників вирішила зустрічатися раз на місяць, починаючи ще зі семінарії. Дехто продовжував робити це до 90 років, збиралися, молилися та навчалися разом.

Вивчення та навчання — ще один пункт, який підкреслив Папа: “Навчання у нашому житті має бути постійним, безперервним. Коли я чую, як хтось каже — це правда, священник мені так сказав — ‘я не відкривав книгу з тих пір, як покинув семінарію’. Боже мій, подумав я, як сумно!”

Потім Лев XIV закликав священників бути активними: “Не бійтеся постукати у двері іншого, проявити ініціативу, сказати товаришам або групі друзів: чому б нам не зустрічатися час від часу, щоб разом навчатися, разом роздумувати, мати момент молитви, а потім смачний обід? Парафіяльний священник з найкращим кухарем може запросити інших.”

Водночас він підкреслив важливість знаходження людей, з якими можна мати “братські стосунки з трохи більшою глибиною.” Іншими словами, “створювати ситуації, щоб розбити тенденцію до самотності та ізоляції один від одного.”

Старість

Поділ радощів, труднощів та досвіду допомагає долати кризи та готує прийняти час, коли настає “старість, хвороба, самотність.”

“Якщо проживати все життя як шлях, що веде нас уперед, навіть із тягарем років, часто також — чи то молодий, чи старий — із хворобами та труднощами, можна матиме здатність, з Божою благодаттю, прийняти хрест, страждання, що приходить,” — сказав Папа Лев.

У цьому контексті він також торкнувся питання евтаназії, яке обговорюють у багатьох країнах і яке вже легалізоване в деяких, наприклад у Канаді. “Якщо ми самі настільки негативно ставимося до свого життя, і іноді з меншими стражданнями, ніж ті, які несуть багато людей, як ми можемо казати їм: ‘Ні, ви не можете взяти своє життя, ви повинні його прийняти’?” — запитав Папа Лев.

Свідчити цінність життя

“Ми повинні бути першими, хто свідчить, що життя має величезну цінність,” — додав він, підкреслюючи, що вдячність, смиренність та близькість є необхідними. “Звісно, ми всі знаємо якусь літню людину, хворого, священника, мирянина, релігійного… які переживають моменти великої труднощі. Давайте зателефонуємо їм, відвідаємо їх. Також постараймося допомогти цим людям, які страждають,” — закликав він.

Понтифік також закликав священників повернутися до хорошої практики приносити Святе Причастя та Єлеопомазання хворим парафіянам. “Сьогодні, коли священників менше, а людей похилого віку більше, стало так: ‘Ну, давайте пошлемо мирян, вони зроблять це.’ Це гарна служба, яку надають миряни… Але це не означає, що священник може залишатися вдома, дивлячись у Інтернет, поки інші відвідують,” — сказав Папа.

Нарешті, Папа звернувся до літніх священників: “Навіть якщо вони хворі лежать у ліжку, якщо вони прожили життя справді служіння та жертви, вони дуже добре знають, що їхня молитва також може бути великою службою, великим даром. Їхнє життя досі має велике значення.”