Читаємо Святе Письмо разом. Вихід 17

Читай також

  • Святе Письмо з розважанням на 11 липня
  • Святе Письмо з розважанням на 8 липня
  • Святе Письмо з розважанням на 7 липня
        • Читаємо Святе Письмо разом. Вихід 17
          17. ВОДА ІЗ СКЕЛІ 1-7; ВІЙНА З АМАЛЕКИТЯНАМИ 8-16
          1. Уся громада синів Ізраїля рушили із Сін-пустині, переходами, за наказом Господнім, і отаборились вони у Рефідимі, де не було питної води людям.
          2. І став народ сваритися з Мойсеєм, викрикуючи: “Дай нам води пити!” Мойсей їм каже: “Чого лаєтеся зо мною? Навіщо спокушаєте Господа?”
          3. Але народ був там жадібний води, то й нарікав на Мойсея словами: “Навіщо оце ти вивів нас із Єгипту, щоб спрагою заморити нас і дітей наших і скот наш?”
          4. Заголосив Мойсей до Господа: “Що діяти мені з цими людьми? Ще трохи, і укаменують мене.”
          5. І відповів Господь Мойсеєві: “Вийди поперед людей; візьми з собою кілька старшин ізраїльських, і палицю, що нею вдарив по Нілу, візьми в руку, та й іди.
          6. Ось я стану перед тобою там, на скелі, на Хориві, і коли вдариш ти по скелі, вода зрине з неї, і люди питимуть.” Так і зробив Мойсей на очах старшин Ізраїля.
          7. І назвав те місце: Масса і Меріва, через сварку синів Ізраїля і тому, що спокушали Господа словами: “Чи є Господь між нами, чи нема?”
          8. Та ось надійшов Амалек і задер бій з Ізраїлем у Рефідимі.
          9. Сказав Мойсей до Ісуса: “Вибери собі людей та вийди вранці в бій з Амалеком; я ж стану на вершині горбка з жезлом Божим у руці.”
          10. Зробив Ісус так, як повелів йому Мойсей, і почав битися з Амалеком. А Мойсей, Арон та Хур вийшли на вершину горба.
          11. І сталось: як піднімав руки Мойсей, то брав гору Ізраїль, а як опускав, брав гору Амалек.
          12. Коли ж руки Мойсея обважніли, взяли камінь та й підклали йому, і він сів на ньому; Арон же і Хур підтримували йому руки, один з одного боку, другий з другого. Так руки його витримали твердо до заходу сонця.
          13. І розгромив Ісус Амалека й його людей вістрям меча.
          14. Тоді сказав Господь Мойсеєві: “Запиши це на спомин у книгу і вклади Ісусові в серце, що я зітру пам’ять Амалека з-під небес.”
          15. І спорудив Мойсей жертовник і дав йому ім’я: “Ягве-Ніссі.”
          16. Сказав бо: “Тим, що рука знялася проти Господнього трону, війна Господня проти Амалека з роду в рід.”

           Чи є Господь між нами, коли нам чогось бракне, коли нас щось болить, коли не вдається?

          Насправді у хвилини випробувань – найбільше виявляємо свою віру.

          Наприклад у те, що Господь дає нам ласки, бо ми даємо Йому – час, милостиню, пошану.

          І якщо лише це є фундаментом нашої віри – ми мало чим відрізнятимось від євреїв, ставлячи під сумнів, чи Бог є.

          І як колись є вреям Бог з глибини любові до людини й досі готовий постійно творити чудеса – щоб відкрити нам очі.

          Але іноді й цього не достатньо.

          Віра – це гарна назва наших міфічних чи раціональних уявлень.

          Віра – це коли вранці я говорю: нехай буде воля Твоя, а не моя, Господи.

          Читай також

        • Святе Письмо з розважанням на 11 липня
        • Святе Письмо з розважанням на 8 липня
        • Святе Письмо з розважанням на 7 липня
          • Оціни

            [ratemypost]