24. ТРЕТЕ БЛАГОСЛОВЕННЯ ІЗРАЇЛЕВІ ЧЕРЕЗ ВАЛААМА
- Валаам же побачив, що Господеві вгодно поблагословити Ізраїля, тож не пішов він уже, як перед тим, назустріч віщуванням, а обернувсь обличчям до пустелі.
- А підвівши Валаам очі, уздрів Ізраїля, що таборився за колінами; і зійшов на нього дух Божий,
- і заходився він віщувати, мовивши: “Слово Валаама, сина Беора, слово мужа з одкритими очима;
- слово того, що чув глагол Божий, що бачить видіння Всемогутнього, що падає і прозріває.
- Що за красні, Якове, намети в тебе, – Ізраїлю, твої оселі!
- Вони, немов луки, розкинулись, немов сади понад ріками, немов дуби, Господні садженці, немов оті кедри, що над водою.
- Вода ллється з його відер і насіння його у воді обильній; могутніший, ніж Агаг, його володар, і царство його знесеться високо.
- Той Бог, що з Єгипту його вивів, – для нього він мов буйвіл сильний. Тож пожере він народи йому ворожі, кості їхні поторощить, стрілами їх повбиває.
- Лягає й спочиває мов той лев, мов та левиця, – хто ж бо його збудить? Благословен, хто тебе благословляє, і проклят, хто проклинає тебе.”
- Запалав Балак гнівом на Валаама, сплеснув руками та й каже: “Проклясти ворогів моїх я покликав тебе, а ти ось утретє те тільки й робиш, що їх благословляєш.
- Геть забирайся у свій край! Мав я на думці гарно тебе вшанувати, та ось Господь не судив тобі тую честь.”
- А Валаам і каже до Балака: “Хіба ж я вже посланцям, що ти посилав був по мене, не сказав:
- навіть якби Балак давав мені дім свій, повний срібла й золота, я не переступив би наказ Господній, не вчинив би щось добре чи лихе з власної волі, а сказав би те лише, що Господь до мене промовив.
- Та ось тепер, коли пускаюсь я в дорогу до мого народу, – ходи, об’явлю тобі, що народ отой зробить із твоїм у майбутньому.”
- І заходився він віщувати, мовивши: “Слово Валаама, сина Беора, – слово мужа з одкритими очима;
- слово того, який чує глагол Божий, який знає про задуми Всевишнього, який бачив видіння Всемогутнього, що і падає, і прозріває.
- Бачу його, та не під теперішню пору; дивлюся на нього, та не зблизька. Зійде бо зірка з Якова, здійметься берло з Ізраїля, боки Моавові поторощить, і розгромить всіх синів Сета.
- Заволодіють вони Едомом, підпаде Сеїр під ворожу владу, – Ізраїль же зійде вгору.
- Нащадок Якова панувати стане і знищить з міста те, що лишилось.”
- І уздрів він Амалека й заходився далі віщувати, мовивши: “Хоч Амалек і первенець між народами, але загине він навіки.”
- Далі добачив Кенія і знову почав віщувати: “Сильний твій осідок, гніздо твоє лежить на скелі.
- Але Кеній загине, Ашур полонить тебе.”
- І віщим нарешті духом промовив: “Ой горе тим, хто залишиться живий, коли Бог оте здійснить!
- Припливуть від хеттитів судна, підіб’ють Ашура, підіб’ють Евера, тож так само й він навіки загине.”
- Устав Валаам та й пішов собі й повернувся до свого краю. А й Балак пішов своєю дорогою.
Господня сила всемогутня. І тим, з ким є Бог, не варто боятись нічого.
Все наше життя – у Божих руках. Він не тільки Творець наш, Він також і добрий Друг, і порадник, і захисник.
Ми іноді думаємо про Бога як про якусь недосяжно далеку постать. Однак Бог дуже близько і Він завжди готовий нас почути.
