5. ПЕРЕПОЛОХ СЕРЕД ЦАРІВ ХАНААИСЬКИХ 1; ОБРІЗАННЯ НАРОДУ В ГІЛГАЛІ 2-9; ПАСХА; МАННА ПЕРЕСТАЄ СПАДАТИ 10-12; ІСУСОВІ З’ЯВЛЯЄТЬСЯ ЯНГОЛ 13-15
Як же всі царі аморійські, що по тім боці Йордану на заході, і всі царі ханаанські, що над морем, почули, що Господь висушив йорданську воду перед синами Ізраїля, аж поки вони не перейшли, серце їм зомліло і в них дух підупав супроти синів Ізраїля.
Того часу повелів Господь Ісусові: “Зроби собі камінні ножі й обріж удруге синів Ізраїля.”
І зробив собі Ісус камінні ножі й обрізав синів Ізраїля на Аралот-горбі.
А причина, чому Ісус обрізав їх, була ось яка: всі люди, що були вийшли з Єгипту, чоловічої статі, всі здатні до бою, повмирали в дорозі на пустині, по виході з Єгипту.
Бо ввесь народ, що був звідти вийшов, був обрізаний, а ввесь народ, що народився в пустині, в дорозі, по виході з Єгипту, не був обрізаний.
Сорок бо років сини Ізраїля блукали в пустині, поки не вимер увесь народ, тобто здатні до бою, що вийшли були з Єгипту, а то тому, що вони не послухалися слів Господніх; то Господь поклявсь їм, що не побачать вони землі, яку прирік був їхнім батькам віддати нам, землю, що молоком і медом тече.
А замість них воздвигнув їхніх синів. Їх ось і пообрізував Ісус, вони ж були необрізані, в дорозі бо їх не обрізувано.
Коли вже ввесь люд до одного пообрізувано, пересиділи вони в таборі, аж поки не повигоювались.
І сказав Господь Ісусові: “Сьогодні зняв я з вас єгипетський сором. “Тим і названо те місце Гілгал аж по цей день.
І отаборилися сини Ізраїля в Гілгалі; на чотирнадцятий день першого місяця ввечорі вони святкували Пасху на степах єрихонських.
На другий день Пасхи їли вони з урожаю тієї землі: неквашений хліб та пражене зерно.
Того самого дня, як вони стали їсти з урожаю землі, перестала падати манна; не було в синів Ізраїля більш манни, і вони харчувались у цім році з плодів Ханаан-землі.
Якже Ісус був під Єрихоном, звів він очі, аж бачить: стоїть перед ним якийсь чоловік з голим мечем у руці. Підійшов до нього Ісус та й питає: “Чи ти наш, чи з ворогів наших?”
А той відказав: “Ні! Я начальник Господнього війська; прийшов я тепер.” І впав Ісус лицем до землі, поклонивсь та й каже до нього: “Що велить мій владика слузі своєму?”
Начальник Господнього війська й каже до Ісуса: “Скинь з ніг твоє взуття, бо місце, де стоїш, святе.” І Ісус вчинив так.
