22. ПІСНЯ ДАВИДА
- І заспівав Давид до Господа того дня, як Господь врятував його з рук усіх ворогів його та з руки Саулової, словами цієї пісні,
- і промовив: “Господь – моя скеля, моя твердиня, мій спаситель,
- мій Бог, моя скеля, до нього прибігаю! Мій щит і ріг мого спасіння, моя твердиня й моє прибіжище, мій спаситель, що від напасти рятує мене.
- Закличу до всехвального Господа і визволюсь від ворогів моїх,
- бо оточили мене хвилі смерти, пекельні річки настрашили мене.
- Ланцюги Шеолу обплутали мене, передо мною тенета смерти.
- У моїй скорботі закликав я до Господа, і до Бога мого візвав я; і почув він із храму свого мій голос, і мій крик дійшов до його вух.
- Задрижала й стряслася земля, основи небес затремтіли, бо він закипів гнівом.
- Дим знявсь у нього з ніздер, і вогонь палючий у нього з уст, вугільним жаром запалало від нього.
- І схилив небеса, і зійшов, і чорна хмара під ногами у нього.
- І верхи на херувимі летів він, і мчав на крилах вітру.
- Огорнувсь темнотою, мов наметом, чорними водами, густими хмарами.
- Від блиску, що перед ним, запалало гаряче вугілля.
- Загримів з небес Господь, і Всевишній дав свій голос.
- І зіслав він свої стріли й розсіяв їх, метнув блискавицею й розігнав їх.
- І показались морські дна, і відкрились підвалини всесвіту від погрози Господньої, від подуву духу гніву його.
- Простяг з висоти руку, взяв мене, витяг мене з вод великих.
- Врятував мене від ворога мого потужного, від ненависників моїх, сильніших за мене.
- Нападали вони на мене в день мого нещастя, але Господь став мені підпорою.
- Вивів він мене у простори, він спас мене, бо я йому довподоби.
- Воздав мені Господь за моєю справедливістю, згідно з чистотою Рук моїх винагородив мене.
- Бо я зберіг путі Господні і беззаконням не відступив від мого Бога.
- Усі бо його присуди передо мною, і ухвал його я не цурався.
- Але був я досконалий перед ним і зберігав себе від гріха.
- Тож винагородив мене Господь за моєю справедливістю і за моєю чистотою перед його очима.
- З милостивим ти милостивий; з досконалим ти досконалий.
- З чистим ти чистий; з хитруном ти обачний.
- Ти рятуєш народ смиренний, а очі гордих хилиш низько.
- Ти бо мій світильник, Господи, мій Боже, що освітлюєш мою темряву.
- Завдяки тобі пробиваю я вал, завдяки моєму Богові перескакую мур.
- Шлях Божий досконалий, слово Господнє випробуване вогнем; він – щит для всіх, що прибігають до нього.
- Хто ж бо Бог, окрім Господа? Або – хто скеля, опріч нашого Бога?
- Бог, кріпость моя сильна, робить мою дорогу бездоганною.
- Він зробив мої ноги бистрими, як ноги сарни, і поставив мене на моїх височинах.
- Він навчив мої руки воювати, і мої рамена напинати мідяного лука.
- Ти дав мені твій щит спасіння, і твоя опіка зробила мене великим.
- Ти зробив широкими підо мною мої кроки, і стопи мої не захитались.
- Я переслідував моїх ворогів і нищив їх, і не повертавсь, поки не вигубив їх.
- Я зламав їх, розбив їх, і більш не встали вони, упали вони мені під ноги.
- Ти оперезав мене силою на бій, і підбив під мене моїх противників,
- ти обернув моїх ворогів до втечі, і моїх ненависників порозганяв.
- Заблагали вони, та нікому було рятувати; до Господа – та він не відповів їм.
- Я порозкидав їх, як пил земний, мов грязюку на вулиці, роздавив, розтоптав їх.
- Ти вирятував мене від чварів народу, поставив мене на чолі народів. Народ, що його я не знав, служить мені,
- чужинці підлещувались мені, ледве почувши-послухавши мене.
- Чужинці, страхом пройняті, вийшли з своїх твердинь, тремтіли.
- Нехай живе Господь, і нехай буде благословенна моя скеля, нехай буде піднесений Бог – скеля мого спасіння,
- Бог, що дав мені помститися, що підбив під мене народи.
- Ти визволив мене від ворогів моїх і вивищив мене над моїми ненависниками, ти звільнив мене від насильника.
- Тим прославлятиму тебе, Господи, в народах, співатиму імені твоєму.
- Ти дав великі перемоги своєму цареві, зробив ласку своєму помазаникові – Давидові та його потомству навіки.”
