Великопосні реколекції з отцем Михайлом Станчишином. День 19

Читай також

  • #НазустрічРіздву. День 21. 5 грудня. Іншою дорогою вертатися до свого краю
  • Три прості способи, як пояснити друзям свою віру в Бога
  • #НазустрічРіздву. День 17. 1 грудня. Іти назустріч Христові, попри труднощі і не боячись помилок у дорозі
        • Великопосні реколекції з отцем Михайлом Станчишином. День 19

          “Христос нас визволив на те, щоб ми були свобідні. Тож стійте і під кормигу рабства не піддавайтеся” (Гал.5,1).

          “Свободи зовнішньої – хоч вона така дорогоцінна – самої по собі не може вистачати. У її джерела повинна бути завжди свобода внутрішня, притаманна синам Божим” (Св. Йоан Павло ІІ).

          Перше і основне покликання людини – любити і бути любленою! Жити в гармонії з Богом, людьми і самим з собою. “Там де є любов, немає страху” (Ів. 4,18). Ісусова свобода, веде нас до того, щоби служити іншим та виражається в любові. Ми вільні, коли служимо, ми здобуваємо життя, втрачаючи його. Тільки страх веде до внутрішнього шуму та поневолення, до внутрішньої в’язниці. Страх – це шлях до неминучого страждання та втрати відчуття що ми є люблені!

          «Христова любов нас визволила, і саме любов визволяє нас від найгіршого рабства, яким є неволя нашого «я». Отож, свобода зростає завдяки любові, але це не романтична любов із телесеріалів або пристрасть, яка спонукає шукати задоволення. Це та любов, яку бачимо в Христі, — милосердна любов, яка є насправді визвольною. (Папа Франциск).

          Як часто я відчуваю страх та брак любові? Що насправді мене поневолює – страх втрати життя, близької людини, матеріальних цінностей, страх бути неприйнятою/неприйнятим, не вислуханою/не вислуханим, страх перед осудженням, критикою, докором іншої людини…? Що поневолює мене ззовні і всередині? Що не дає мені вдихнути на повні груди та відчути Божу любов? За що я так міцно тримаюсь, що відчуваю себе зв’язаним/зв’язаною? Чому не можу цьому опиратись та знайти сили щоб це змінити?

          Наважитися наблизитись до Господа, бути відкритими на Господа, не боятися Господа – саме ці кроки є ключовими у звільнені від поневолення! Щоб цей крок зробити потрібно зупинитись і видихнути! Усвідомити що зі мною відбувається і віднайти мужність перегорнути якусь сторінку свого життя. Не вирвати, не знищити, а саме – перегорнути, виносячи з попереднього життєвого досвіду  те, що наблизить до вільного подиху, дасть силу розпочати цінувати життя, радіти життю, комусь своє життя дарувати, обдарує прийняттям Любові Бога, адже саме це створює і надає сенс кожному людському життю.

          Боже, Ти мій Бог і я на Тебе покладаюсь! Прошу –  допомагай мені і будь моїм прибіжищем. Ти є не тільки біля мене, Ти є в мені, а я є в Тобі – прославляю Тебе за це! Чи може боятись дитина на руках свого Отця? Господи додай сили у зростанні й доланні труднощів  пов’язаних із недугою поневолення та шукати визволення тільки в Тобі! Допоможи розпочати нову мандрівку з Тобою і з любові до Тебе!

          Mykhailo Stanchyshyn SJ

          Читай також

        • #НазустрічРіздву. День 21. 5 грудня. Іншою дорогою вертатися до свого краю
        • Три прості способи, як пояснити друзям свою віру в Бога
        • #НазустрічРіздву. День 17. 1 грудня. Іти назустріч Христові, попри труднощі і не боячись помилок у дорозі
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.