“І ось прийшов Господь. Великий, потужний вітер, що розривав гори і торощив скелі, йшов перед Господом; та не у вітрі Господь! Після вітру стався землетрус, та й не у землетрусі Господь! По землетрусі – вогонь, та й не у вогні Господь! Після вогню – тихесенький, лагідний вітерець!” (1 Цар. 19. 11-12).
Життя людини сповнене шуму! Сучасне суспільство – це диктатура шуму! Шум стає наркотиком, у ньому шукають забуття, заспокоєння, відволікання від проблем. Але насправді, шум – це втеча, шум – це оманлива терапія, яка не заспокоє! За шумом криється несвобода! Навіть, якщо ззовні нас здається панує тиша, в середині може панувати велика буря, зневіра і поневолення! Під час молитви, читання Святого Письма чи Літургії, коли ми є перед Богом, в середині нас може бути шум! В часі війни навколишній світ для багатьох людей ніби завмер. Чуючи сирени ми біжимо в укриття і настає “тиша”! Але чи це так? Ми очікуємо, боїмось, хвилюємось, прислухаємось…! Що в цей час живе в нас?
Прислухайся сьогодні до глибин свого серця! Що ти там чуєш? Втому, гнів, тривогу, біль, відчай, невпевненість, розгубленість, а може навіть ненависть? Не бійся це почути, не бійся це визнати і прийняти! Не бійся з цим прийти до Господа і все віддати Йому! Тільки так дозволиш Богові сьогодні діяти в тобі!
“У мовчанні Господа має слухати кожна душа” (Св. Іван від Христа).
“Хто вбиває тишу – той вбиває Бога” (Св. Іван від Христа).
Бог говорить до нас в тиші. Ми Його можемо почути тільки тоді, коли вмовкнемо. В серці людини є вроджена тиша! Тиша і мовчання – це не бездіяльність чи відсутність чогось або когось. Великі речі творяться в тиші. Сам Христос, стоячи перед Пилатом, мовчав. Але це мовчання не було виявом немочі чи страху – це мовчання було великою силою!
Якщо шум є поневоленням, то тиша – свободою! Бог нас творить та перемінює в тиші! Якщо є внутрішня тиша і спокій, то зовнішній хаос і шум людину можливо зранить, але не вб’є. Тишу і мовчання потрібно виховувати, плекати і любити. Тільки тоді зроджується плід, тільки тоді замовкають слова, а починає говорити серце!
Господи, прийди сьогодні і замешкай в мені! Утихомир моє розбурхане серце, твори і перемінюй моє нутро! Промовляй до мене, як промовляв до тепер! Господи, навчи мене бачити Тебе у всіх речах і уважно Тебе слухати, щоб краще Тепе пізнати, щоб більше Тебе любити, щоб відданіше Тобі служити!
