“Й навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем…” (Мт. 11, 29).
Прославою Бога є твоє життя! Більшою прославою є прийняття твого життя з його радощами і болями, а значить в любові до Христа і самого себе!
“Прийдіть до Мене всі втомлені й обтяжені, і Я облегшу вас. Візьміть ярмо Моє на себе й навчіться від Мене, бо Я лагідний і сумирний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим” (Мт. 11, 28–29).
Сьогодні Господь в особливий спосіб запрошує нас прийти до Нього! Дуже часто, щоб зустрітись з Богом ми готуємось до цього. Ідучи до церкви відповідно одягаємось, готуючись до Сповіді робимо іспит совісті, щоб помолитись запалюємо свічку та повертаємось до образу на стіні. Сьогодні, коли наші серця сповнені болю, розпачу, нерозуміння, зранення, нам не варто нещиро усміхатись, соромитись своїх почуттів, ховатись аби приховувати від Христа свої тягарі! Навпаки, ми маємо взяти все це з собою в дорозі до Нього! Стати перед Богом в правді свого серця! Якщо болить – кричати і плакати! Хай би що це не було — принести все це Христу, бо тільки Він взмозі подарувати розраду, мир і спокій. Тільки Він це може двигнути і понести!
Чи сьогодні ти можеш принести Христові всі свої тягарі? Чи усвідомлюєш, що тільки в Ньому можливо знайти мир, спокій, надію, віру? Чи пам’ятаєш мить з минулого, коли Ісус торкнувся твого серця з великою ніжністю і любов’ю? Чи прагнеш це відчути знов? Чи усвідомлюєш, що найважчі зранення сьогодення може зцілити тільки Він? Що ти для цього робиш?
Лагідність Ісуса виходить з Його люблячого серця! Лагідність – це вміння зрозуміти іншу людину, здатність перейнятись її болями, проблемами, зраненнями, вміти співпереживати, обійняти, вислухати, вмовкнути. Лагідність закликає відмовитись засуджувати іншу людину, але ні в якому разі не виправдовує гріха, який скоює людина. Бути лагідним – означає нести мир. “Лагідна відповідь гнів відвертає”(Прип. 15,1).
“Бо я лагідний” – говорить про себе Христос. Ісус був Богом і Він як Бог міг би прийти на землю з тріумфом і під гул сурем. Але він прийшов немічним і тихим немовлям, в’їхав до Єрусалиму на осляті, вмив ноги апостолам і дав себе розіп’ясти на хресті.
Смирення – це вміння побачити свою обмеженість. Сьогодні ми по особливому бачимо свої немочі, упадки, безсилля. Якщо людина смиренна, то розуміє, що вона постійно потребує Божої допомоги. Смиренна людина не боїться критики, смиренна людина з вдячністю приймає допомогу від інших, смиренна людина уважно вислуховує дитину і старшу людину, смиренна людина з радістю готова послужити вбогому, голодному, спраглому чи біженцю.
Лагідність вчить нас відкриватись на іншу людину, не закриватись в собі і на собі, а смирення втримує у нашому серці Бога!
Господи, коли біль, відчай, нерозуміння мучать мене зціли це своєю ніжною присутністю! Коли я почуваюсь знесиленим і немічним, прийди і полегши мою ношу! Дай сили бути наполегливим у молитві, смиренним в очікуванні, лагідним до оточуючих!
Господи, я приймаю Твоє запрошення і готовий прийти до Тебе зі всіма своїми тягарями. Вірю, що перебування з Тобою зробить моє серце лагіднішим і подарує мені мир!