Великопосні реколекції з отцем Михайлом Станчишином. День 36

Читай також

  • «Усмішка української молоді є надією вашого народу», – брати Taize Блаженнішому Святославу
  • Презентація книги сестри Антонії Шелепило «Плани на завтра. Старий Завіт: Нові лінзи для Божого Слова»
  • Знову з’явилася можливість пройти курс «Документи Католицької Церкви про шлюб та сім’ю»
        • Великопосні реколекції з отцем Михайлом Станчишином. День 36

          «Мудрий слухав і зростав у знанні, і розумний придбав здорові засади» (Прип. 1, 5).

          Ти прославляєш Бога, коли дякуєш Йому з усіх сил, всім серцем своїм та всією душею. Глибока вдячність є прославою!

          «День і ніч дарує нам кожної миті безліч добра та краси. Нам лишень потрібно звертати на це увагу й вдячність наповнить нас. Чи ми є уважними? Це – запитання. І саме в цьому нам допоможуть аскетичні вправи. Вже багато років я, наприклад, занотовую в записнику хоча б одну річ, за котру я ще жодного разу не дякував» (Д. Стейндл-Раст, ОСБ).

          Дякувати – це жити в контемпляції та прямувати до святості. Вдячність – це спільна риса всіх святих! Вдячності нас вчить любляча уважність – аскетична вправа. Завдяки їй ти завжди знайдеш причину для вдячності. Ти можеш дякувати саме за цей промінь сонця, за ковток повітря та води; дякувати за простягнуту і міцну долонь іншої людини, яку стискаєш, але також крихітну дитячу; дякувати за обійми і посмішку; за теплу філіжанку кави в своїх холодних долонях та за людину, яка її приготувала; знову і знову, невтомно дякувати за ще один день життя… Чи помічаєш усе це? Аскетичні вправи на час Великого Посту! Погодься, зовсім не прості вправи, особливо на час війни! Головний виклик, чи бажаєш вправлятися в люблячій уважності?

          Пригода із вдячністю лише розпочинається! Сьогодні! З Богом завжди є початок і вічність! Вдячність перемагає всяке зло і наповнює серце радістю та любов’ю… Вдячність дарує міцні відносини з Богом, ближніми і з самим собою.

          Сьогодні 47 день війни та 36 день Великого Посту, 2022 року Божого. Цей рік є Божим роком попри все! Дякую з усіх сил саме за цей рік історії моєї Країни та мого життя (аскетична вправа). Дякую, що скоро Страсний Тиждень. В Україні він уже давно настав та, одночасно, ще в очікуванні! Він ще неначе потребує якогось «доповнення» (звершення) страстей. Скоро настане тиша порожнього гробу Христового. Вже скоро – Воскресіння Христове! Дякую за Його Воскресіння, яке вже настало і якого ми ще очікуємо, прагнемо, як ніколи дотепер… Дякую саме за ці наші прагнення Його і нашого Воскресіння! Дякую за прагнення Його присутності, Його могутності у моїй і нашій немочі.

          «Я буду Господеві співати, поки життя мого, псалми співатиму, скільки буду жити» (Пс. 103, 33).

          Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене грішного!

          Mykhailo Stanchyshyn SJ

          Читай також

        • «Усмішка української молоді є надією вашого народу», – брати Taize Блаженнішому Святославу
        • Презентація книги сестри Антонії Шелепило «Плани на завтра. Старий Завіт: Нові лінзи для Божого Слова»
        • Знову з’явилася можливість пройти курс «Документи Католицької Церкви про шлюб та сім’ю»
          • Оціни

            [ratemypost]