Великопосні реколекції з отцем Михайлом Станчишином. День 48

Читай також

  • Чим для нас є хрест, окрім сили Божої про яку говорить апостол Павло
  • Вірність приносить нагороду
  • 6 серпня вшановуємо святих мучеників Бориса і Гліба
        • Великопосні реколекції з отцем Михайлом Станчишином. День 48

          “Ось там, з огляду на юдейське споготування і що гробниця була поблизу, – поклали Ісуса” (Ів. 19, 42).

          Слава Тобі, Господи, за Твої Страсті  та Смерть, які Ти зволив прийняти заради нашого спасіння!

          “Смерть – це ніщо інше, як сон, подорож, переселення, заспокоєння, тиха пристань, визволення від неспокою і звільнення від клопотів життя” (св. Іван Злотоустий).

          Смерть зазвичай викликає в нас страх і неприйняття. Людина не хоче прийняти смерть, тому що вона сотворена для життя. Смерть – це ворог. Однак на смерть я можу подивитися по іншому…

          “Дійсно, смерть, якої ми так часто боїмося, є для мене однією з найбільш очікуваних подій, подією, котра наповнює сенсом моє життя… Це означає – поринути в обійми Господні…” (П. Аррупе, ТІ).

          Чим смерть є для мене у світлі смерті Христової та Його Воскресіння?!

          Смерть – це перехід в обійми Господні, зустріч з Ним віч-на-віч; віднайдення себе у Ньому, яке дарує мир. Смерть – це початок нового життя, більш вільного, легкого та правдивого, яке струменить у вічність.

          Боятися смерті – це боятися життя. Смерть є присутня у щоденному житті. Народження дитини та її виховання містить в собі зречення себе, а відтак вмирання свого «я». Важка щоденна праця  – це вмирання. Коли мовчу та дарую простір для Голосу Бога, я обираю смерть для мого «его», щоб Він мене оживив. Коли терпеливо вислуховую іншу людину, я обираю смерть мого «я» заради життя…

          В моменті смерті Ісуса на хресті настала тиша. Смерть означає припинення страстей. Біль втратив повноту влади. Смерть – це визволення. Він воскрес і я воскресну.

          Велика Субота – це день усвідомлення і переживання смерті Христової, який виконавши волю свого Небесного Отця і довершивши свою місію на землі, спочиває у гробі.

           Велика Субота – це день великої тиші і мовчання. Не чути вже вигуків юрби, осуду фарисеїв, глузування солдат, плачу жінок…! Вже не чути брязкоту зброї, ударів молотка об метал цвяхів, великого грому! Вже не чути! Тиша…!!

          Здається в цій тиші мені можна віднайти себе! Перебуваючи перед гробом Христа можна тільки дякувати! Тільки увійшовши в тишу можна стати ближче Бога. Бути в тиші заради Бога! Великі речі народжуються в тиші. Можливо сьогодні, в цій тиші біля гробу Господнього народишся новий/нова ти, народжусь новий я! Мовчанні і тиша формує нову людину.

          Тиша і мовчання – це щось сакральне, що дозволяє відчути присмак вічності!

          У Бога, який спочиває в тиші і самотності гробу, ми багато можемо навчитись. Навіть тоді, коли кругом шум і суєта земських справ, війна і вибухи бомбардувань, плач дітей і матерів, ми можемо відпочити в Бозі! Відпочинок в Бозі завжди сповнений великої надії. Такий відпочинок це глибоке заспокоєння серця.

          “Велике мовчання панує сьогодні на землі, велике мовчання і велика самотність. Велике мовчання, бо Цар спить. Земля здригнулась й затихла, бо Бог спочив у тілі й пішов будити тих, що спали від віків…” (Стародавня проповідь на Велику Суботу. ККЦ п.635).

          В обіймах Хреста смерть не страшна, бо Він уже воскрес! Близькість Воскреслого Христа долає в мені страх смерті. Його любов до мене долає в мені страх смерті. В Його присутності ніщо не лякає мене. Смерть є лише переходом до вічного життя, як для Ісуса вона стала переходом в обійми Отця Небесного.

          Чого мені слід боятися, це смертельного гріха, який означає смерть близьких взаємин з Богом, відмову від Його Любові. Вибір гріха означає вибір смерті.

          Велика Субота є також днем очікування. Завтра буде ранок Воскресіння! Завтра буде наша зустріч з Воскреслим Христом! Здається, що все сотворіння чекає цього дня. Але це буде завтра! Сьогодні нехай світ ще трішки помовчить…!

          Бажаю, Господи, сьогодні зупинитись і заглибитись у тишу!

          Господи, Ти є Богом життя! Даруй мені ласку не боятися смерті та завжди вибирати життя!

           Пізнати Тебе, це порину в життя! Зустріти Тебе, це справжній початок життя! Святий Ігнатій Лойола просить про ласку більшого пізнання Господа, щоб Його більше любити і наслідувати!

          Пізнання Христа дарує любов, а любов – більше життя! Любов Христа до мене долає страх смерті і саму смерть в мені.

           Господи, дякую Тобі за Твою Смерть і Воскресіння! Дякую Тобі за життя!

           Прославляю…

          Mykhailo Stanchyshyn SJ

          Читай також

        • Чим для нас є хрест, окрім сили Божої про яку говорить апостол Павло
        • Вірність приносить нагороду
        • 6 серпня вшановуємо святих мучеників Бориса і Гліба
          • Оціни

            [rating-system-posts]