НЕ ПАМ’ЯТАЄТЕ?
~
Найгірше у житті християнина – забувати.
Забути, як Бог рятував ситуації.
Як повертав утрачене.
Як давав силу у терпіннях.
Як лікував серце.
Як прощав гріхи
•
Не менш погано – контролювати Бога.
Бо якщо Богові не підкажу, Він забуде, що моя дитина здає іспит.
І яку оцінку Бог має їй дати.
Що хтось у родині хворий і треба доброго лікаря від Бога.
Що на роботі перевірка і треба, аби не помітили помилку в бухгалтерії.
Є ж такий «християнський обов’язок» – нагадувати Богові список справ на день, які Він має вирішити так, як мені це буде зручно.
•
В Бога кращий зір і слух.
Бо Він бачить, як для мене краще.
Він чує мої молитви, але зробить так, як буде краще.
По-Його, а не по-моєму.
Але чи зможу я відпустити контроль і дати Йому шанс бути Богом, а не підрядником моїх молитов?
•
Господи, вибач за те, що часто беру на себе Твої повноваження.
Я пам’ятаю, що все у Твоїх руках: і я, і мої проблеми, і цілий світ.
Хай так буде…
~
НОМ Мр 8,17-19: «Ісус, довідавшись про те, каже до них: «Чого перемовляєтесь про те, що хліба у вас нема? Невже ж іще не збагнули, не второпали? Невже ж іще у вас нечуле серце? Маючи очі — не бачите? Маючи вуха — не чуєте? Не пам’ятаєте, як я ламав п’ять хлібів на п’ять тисяч? Скільки ви повних кошиків із куснями зібрали?» — «Дванадцять» — кажуть йому.»
29 тиждень по ЗСД, понеділок Мр 8,11-21
Сестра Антонія Шелепило, «Плани на завтра»
