БУТИ УВАЖНОЮ
~
Бут 24, 12-15: «Господи, Боже пана мого Авраама, подай же сьогодні мені це, і милість вчини з паном моїм Авраамом! Ось я стою над водним джерелом, а дочки мешканців міста виходять воду брати. І станеться, що дівчина, до якої скажу: Нахили но глека свого, я нап’юся, а вона відповість: Пий, і так само верблюди твої я понапуваю, її Ти призначив для раба Свого, для Ісака. І з цього пізнаю, що Ти милість учинив з моїм паном. І сталося, поки він закінчив говорити, аж ось виходить Ревека.» (UBIO)
~
Господь відповідає на молитви, а часто сам вкладає слова молитви у серце людини.
Те, що прошу, може бути мрією Бога про мене, яку Він вклав у мої думки.
•
Авраам сказав слузі, що ангел його допровадить до цілі.
Так і сталося.
Інколи Бог не дає того, що прошу, бо мені треба вийти зі свого намету і подолати немалий шлях до цілі.
Щастя не обов’язково має бути під носом.
Інколи воно – на іншому краю світу.
Тут має значення моя готовність, чи я наважуся пройти всю необхідну відстань?
•
Бог обіцяв Аврааму – і виконав свою обітницю.
Я можу розпізнати Божу волю з Його Слова.
Зі слів тих людей, які є близько Бога, а також із тих добрих думок, які Бог вкладає мені в серце і дає мир, коли їх реалізую.
•
Господь любить розмовляти зі своїми дітьми.
Але дітям так важко бути уважними!
Боже, навчи мене бути чутливою до Твоїх слів, навіть дуже тихих у цьому шумному світі…