Як бути поруч із молоддю, яка живе між двома світами. У Римі розпочався Форум душпастирства молоді УГКЦ в Європі

Що тримає українську молодь у зв’язку з Церквою за кордоном? Як підтримати тих, хто пережив війну? І що змінити в душпастирстві, щоб воно відповідало реальному життю молодих людей? Ці питання стали центральними під час відкриття Форуму душпастирства молоді УГКЦ в Європі, який розпочався 8 вересня в Римі.

До Колегії святого Йосафата в Римі з’їхалися священники, миряни та представники молодіжного апостоляту з різних європейських країн. В роботі Форуму беруть участь представники Перемишльсько-Варшавської Архиєпархії, Ольштинсько-Гданської Єпархії, Вроцлавсько-Кошалінської Єпархії,  Української Католицької Єпархії Пресвятої Родини в Лондоні, Апостольського Екзархату в Німеччині та Скандинавії, Паризької Єпархії Святого Володимира Великого, Апостольського Екзархату для українців-католиків візантійського обряду в Італії, Ординаріату для Східних Католицьких Церков в Австрії, Ординаріату для католиків східного обряду в Іспанії, Пасторально-міграційного відділу УГКЦ у Словаччині, Пасторально-міграційного відділу УГКЦ у Португалії, Пасторально-міграційного відділ УГКЦ в Угорщині, Пасторально-міграційного відділу УГКЦ. Кожен має власний досвід служіння молоді, свої виклики та досягнення. Та запит, із яким приїхали на цю подію, дуже конкретні — чого молодь чекає від Церкви? Як бути поруч, коли твоя парафія — за тисячі кілометрів від їхнього дому? І що взагалі означає душпастирство, коли людина вчора ще ховалась у підвалі, а сьогодні шукає роботу в чужій країні?

На початку Форуму учасники молитовно вшанували пам’ять українців, які загинули внаслідок російської війни проти України, та помолилися за мир в нашій країні. Ця молитва задала тон зустрічі, адже за кожним свідченням про молодіжне душпастирство стоять історії людей, які були вимушені виїхати з Батьківщини, втратили дім, переживають розлуку з рідними, чи пережили травми через війну.

Форум відкрив владика Браєн Байда, голова Патріаршої комісії УГКЦ у справах молоді. У вітальному слові владика наголосив, що Церква не може залишатися осторонь досвіду та потреб молоді.

— Молодь — один із найбільших скарбів нашої Української Греко-Католицької Церкви. Саме тому Патріарх і Синод Єпископів заснували Патріаршу комісію у справах молоді, щоб плекати й розвивати цей скарб, допомагати молодим людям відкривати світло Христа і самим ставати світлом для світу.

Україна пережила не одну хвилю еміграції. Наші люди їхали до Бразилії та Аргентини, Канади й США, Австралії та багатьох європейських країн. Часто це відбувалося у найскладніші моменти нашої історії. Війна, яку Україна переживає сьогодні, знову змусила мільйони людей залишити свої домівки. Українська молодь живе тепер у різних країнах, навчається, працює, створює сім’ї та будує своє майбутнє, водночас намагаючись зберегти зв’язок із Україною, своєю вірою та Церквою.

Наше завдання — бути поруч із молоддю, допомагати їй не втрачати цей зв’язок і разом шукати нові способи нести світло Христа у світ, де часом буває дуже вітряно й темно.

До учасників звернувся кардинал Кевін Фаррелл, префект Дикастерії у справах мирян, сім’ї та життя. У своєму посланні, яке озвучив заступник голови Патріаршої комісії УГКЦ у справах молоді отець Роман Демуш, кардинал подякував відповідальним за молодіжне душпастирство УГКЦ за працю серед української молоді, розсіяної по Європі. І наголосив, що для молодої людини особливо важливо мати простір для здорових стосунків, живі спільноти та пастирів, здатних відкрити їй Христову любов.

— Немає нічого ціннішого для молодої людини, ніж віднайти простір для здорових стосунків, живі спільноти та пастирів, здатних відкрити їй Христову любов. Саме в таких осередках молодь може зростати у вірі, долаючи численні виклики сьогодення. Закликаю вас звернути особливу увагу на найглибші прагнення й запитання тих, хто зазнав найтяжчих ран від воєнних лихоліть. Допоможіть їм поділитися цим болем, щоб розпочати внутрішнє зцілення — від самого серця. Саме з серця можна розпочати шлях до відновлення того, що було поранено чи зруйновано війною та складними соціальними обставинами.

Також кардинал звернув увагу на особисті взаємини молоді з Ісусом Христом і закликав допомагати молодим людям відкривати Його як найкращого Друга — через молитву та щоденне життя у вірі.

— Вказуйте вашій молоді шлях до зустрічі з Ісусом як із найкращим Другом — через молитву та особисті взаємини з Ним. Саме у цій дружбі з Ісусом та слідуючи Його прикладові молоді люди можуть навчитися ставати будівничими миру й носіями надії.
Вкорінені в Христі, нашій Надії, ми всі покликані дати молоді можливість будувати власне майбутнє через активну участь у житті Церкви, посилаючи їх як вісників надії та будівничих миру у свої спільноти, родини й усе суспільство.

Вітальне слово від Міністерства молоді та спорту України виголосив Денис Мінін, директор Всеукраїнського молодіжного центру наголосив на важливості збереження зв’язку української молоді за кордоном з Україною та підтримки її національної ідентичності. За його словами, співпраця державних інституцій, Церкви та молодіжних спільнот уже виходить за межі зустрічей і перетворюється на конкретні міжнародні ініціативи.

— Неправильно просто ставити перед молодою людиною завдання повернутися в Україну. Так це не працює. Наше завдання — комунікувати з молоддю, яка перебуває за кордоном, створювати для неї можливості й показувати, що Україна є і залишається її країною, навіть якщо сьогодні вона живе в іншій державі. Молоді люди навчаються, працюють, створюють сім’ї в різних країнах світу. Тому важливо, щоб разом із ними зберігалася українська ідентичність — мова, культура, історія, пам’ять і зв’язок з Україною. Я радий, що наша співпраця вже переходить від розмов до конкретних ініціатив — зустрічей з українською молоддю за кордоном, міжнародних проєктів і меморандумів з молодіжними центрами.

Важливою частиною Форуму стало представлення результатів соціологічного дослідження «Потреби молоді УГКЦ в Європі», які представили Вероніка Дякович і Данило Судин. Дослідження дає змогу побачити за цифрами та відповідями конкретних людей — із різним досвідом вимушеного переїзду, навчання, роботи, життя в новому середовищі та різним рівнем зв’язку з Церквою. Саме на цьому розумінні потреб молоді учасники форуму хочуть будувати подальшу розмову про душпастирство в Європі.

Презентація стала приводом для відкритої розмови про те, що утримує молодих людей у житті церковної спільноти, через що цей зв’язок може слабшати та що Церква може змінити у своєму підході, аби краще чути й розуміти молодих людей. У групах ці питання вже розглядали на конкретних прикладах. Учасники, об'єднані в команди, обговорювали головні виклики, з якими зіштовхується молодь за кордоном.

Окрему частину програми присвятили освітнім можливостям для тих, хто працює з молоддю. Юлія Байда, начальниця відділу молодіжної роботи та тимчасова виконувачка обов’язків начальниці відділу розвитку молодіжних центрів державної установи «Всеукраїнський молодіжний центр» при Міністерстві молоді та спорту України, представила програму «Молодіжний працівник» та інші формаційно-освітні пропозиції.  

Українська молодь за кордоном залишається українською молоддю  —  на цьому наголосила Юлія Байда, розповідаючи про розвиток програми «Молодіжний працівник». Програма, започаткована у 2014 році, об’єднує представників державного сектору, молодіжних центрів, громадських організацій та саму молодь. Її мета — навчити учасників чути одне одного і спільно творити зміни. Сьогодні вона має понад 8 тисяч випускників базових тренінгів та понад 1,5 тисячі спеціалізованих. У 2026 році підхід до навчання змінився: тренери приїжджають безпосередньо в громади та молодіжні центри. Уже проведено 30 базових і 21 спеціалізований тренінг. Окремий напрям — робота з молодими ветеранами та ветеранками. Цьогоріч партнерами програми стала Патріарша комісія у справах молоді. У березні в Зарваниці відбулися базовий та спеціалізований тренінги, які зібрали понад 60 учасників. Саме тоді розпочалося планування подальшої співпраці та розвитку програми для української молоді в Європі. Перші результати вже є  —  підписано меморандуми з молодіжними центрами Кракова та Любліна. Попереду — нові партнерства у Польщі, Португалії та Німеччині. 

Перший день завершився Божественною Літургією в каплиці Папської колегії Святого Йосафата, яку очолив владика Браєн Байда. 

Підсумком зустрічі мають стати напрацювання учасників Форуму для Дорожньої карти душпастирства молоді УГКЦ в Європі. Та головне питання Форуму — зробити так, щоб українська молодь у Європі не почувалася забутою, а знала, що Церква поруч, чує її і готова разом із нею будувати майбутнє.

Форум душпастирства молоді УГКЦ в Європі триватиме 8–10 вересня в Римі.

Підготувала Наталія Павлишин