11.08.2025

Молодіжна проща 2025: Київ стане серцем єдності та надії

16 серпня 2025 року Патріарший Собор Воскресіння Христового у Києві стане місцем великої зустрічі української молоді. Подія відбудеться у межах святкування 30-річчя відновлення Київської митрополії, 20-річчя повернення Глави УГКЦ до Києва та 12-ї річниці освячення Патріаршого Собору.

Глава УГКЦ Блаженніший Святослав у своїх недільних зверненнях особисто запросив молодь:

― Дівчата і хлопці, чекаю вас 16 серпня в нашому соборі в Києві. Ми не тільки згадуємо минуле — ми будуємо майбутнє.

Заступник голови Патріаршої комісії УГКЦ у справах молоді, отець Роман Демуш, підкреслює, що ця проща — продовження великої події, яка відбулася 28 липня – 3 серпня в Римі:

― Ми передбачили подію у Києві, щоб дати можливість тим, хто не зміг поїхати до Риму, зустрітися і пережити дух єдності. Дуже цінно, що Блаженніший запросив молодь саме у переддень пам’яті перенесення осідку Глави Церкви до Києва.

Власне, до цього закликав також Папа Лев XIV, який вже після недільної меси на Тор Вергаті вийшов до молоді і сказав: «Несіть радість цієї зустрічі своїм друзям, головно тим, котрі через обставини війни не змогли приїхати на зустріч».

Ми, як молодь Української Греко-Католицької Церкви, хочемо зустрітися в Києві при нашій катедрі, при Патріаршому Соборі, аби засвідчити нашу присутність, нашу єдність, наш дух.

У Рим ми їхали, щоби свідчити наше існування — що сьогодні не є таким банальним і простим, бо є ті, які хотіли, щоби нас не було взагалі. А в Київ їдемо, щоб засвідчити єдність нашої Церкви, яка є глобальною Церквою.

У Римі ми зустрічалися глобально, а в Україні маємо нагоду при Патріаршому Соборі зустрітися усією молоддю з цілої України з Отцем і Главою своєї Церкви — щоб бути, щоб переживати дух єдності і, якщо хочемо, навіть радості, незважаючи на воєнне лихоліття.

Проща в Римі була Паломництвом Надії. Там українська молодь стала обличчям надії не тільки нашого народу, а й усього світу. Адже у світі дуже багато воєн, і знову ж таки, як повторює Блаженніший Святослав, тягар війни в Україні впав головним чином на плечі молодих людей. Ми були там, щоб свідчити цю надію, якою живемо. Але дуже важливо, щоб такі ініціативи не були одноразовими акціями чи феєріями. Важливіше мати послідовний процес — зокрема у духовному житті. Саме тому такі події, як зустріч у Києві, а потім події на локальних рівнях, мають стати продовженням цього Ювілею молоді: щоб переживати, щоб роздумувати над почутими словами, щоб ділитися досвідом і перетворювати ці ініціативи у процеси духовного формування молоді.

Напевно, у Києві буде важко відчути той самий «вайб» свята. Зрештою, було непросто святкувати і в Римі — не одразу ми могли собі дозволити розслабитися і святкувати. Але це було конче необхідне, щоб піднятися на дусі і емоційно перезавантажитися.

Ми хочемо не так передати атмосферу свята, як передати згуртованість. Бо, мабуть, найціннішим досвідом Риму було побачити мільйон віруючих людей. Сьогодні в Києві ми хочемо візуалізувати молоде обличчя Української Греко-Католицької Церкви — молоде обличчя віри, яка нас тримає, яку ми отримали від наших бабусь і дідусів, і яку хочемо передати далі.

Ці пам’ятні події — 20-річчя, 30-річчя — завжди про передання. Як Папа Франциск закликав молодь у післясинодальному посланні Christus vivit — бути молоддю з корінням. Це так важливо — пам’ятати свою історію. Саме тому ми хочемо передавати досвід і скарб віри.

Я думаю, що молодь очікує передусім зустрічі. Ми хочемо дати нагоду зустрітися — ми так спраглі цих зустрічей. І особливою зустріччю буде, безумовно, зустріч з Христом у Пресвятій Євхаристії, у Таїнстві Покаяння. Але також особливою нагодою буде зустріч одне з одним, бо через війну ми не маємо змоги часто бачитися і вільно пересуватися.

І ще дуже важливою буде зустріч із Отцем і Главою Церкви — Блаженнішим Патріархом Святославом. Ми знаємо, що ці зустрічі традиційно відбувалися у Зарваниці, в рамках загальнонаціональної прощі, в контексті творення єдиного молодіжного простору нашої Церкви. Але через війну програми і формати змінилися.

Ми дуже віримо, хочемо і чекаємо цієї зустрічі — не тільки чути Блаженнішого і бачити його у відеозверненнях, але й побути з ним, розповісти йому, показати йому обличчя молодої Церкви, а також відчути його батьківську підтримку і любов.

Отож, ми їдемо до Києва. Ми запрошуємо молодь їхати до Києва, щоби зустрітися з Богом, з Блаженнішим Святославом і одне з одним.