Нарада молодіжних душпастирів. Підсумки, виклики, плани та ідеї

Відбулася чергова нарада молодіжних душпастирів, яку щомісяця проводить Патріарша комісія УГКЦ у справах молоді. Зустріч модерував заступник голови комісії, отець Роман Демуш, а благословив її голова єпископ, владика Браєн Байда. Учасниками були представники молодіжних комісій із різних єпархій Української Греко-Католицької Церкви в Україні та за кордоном, зокрема з Польщі, Франції, Америки, Канади, а також представники державних органів, зокрема, Міністерства молоді та спорту України.

Ця зустріч стала по-особливому важлива завдяки участі Лілії Шкири, заступниці начальника управління молодіжної політики Міністерства молоді та спорту, яка представила нову Державну цільову соціальну програму «Молодь України». Саме молодіжні душпастирі УГКЦ стали першими. Хто ознайомився з цією програмою.

― Мета програми чітка і водночас глибока: «Молодь як стратегічна складова людського капіталу України». Вона спрямована на відчуття приналежності, життєстійкості і самореалізації молоді. Молода людина не просто живе в Україні, а й будує її свідомо і відповідально. Програма передбачає широке залучення державних органів, включно з Міністерством молоді і спорту, Міністерством освіти та науки, Міністерством соціальної політики та іншими. Цільова аудиторія — всі категорії української молоді, включно з ветеранами, внутрішньо переміщеними особами, молоддю з інвалідністю, молодими науковцями та діаспорянами, ― пояснила Лілія Шкира.

Серед ключових пріоритетів програми:

• Участь і згуртованість — розвиток активності молоді у суспільному житті, проєкти «Віднова UA», «Молодіжна столиця»;
• Стійкість і психічне здоров’я — підтримка молоді, молодих сімей та ветеранів, акцент на психологічну стійкість;
• Самореалізація та економічна спроможність — розвиток молоді у STEM, ініціатива «Молодіжна гарантія» ЄС;
• Підтримка молодіжних проєктів — молодіжний фонд та гранти Президента для молоді з малих громад;
• Інституційна спроможність — розвиток молодіжних працівників, дослідження та доказова політика;
• Міжнародна співпраця — інтеграція української молоді у європейську спільноту;
• Цифровізація — створення порталів та онлайн-сервісів для молоді.
• Молодіжні душпастирі: міжнародний досвід та церковна синергія
• Душпастирі мали нагоду обговорити додаткові можливості взаємодії з державними структурами. 

Наступним питанням наради став короткий звіт про участь української молоді у 48-му світовому з’їзді Тезе, який проходи у Парижі. До участі у заході долучилося 16 груп українсько-католицької церкви — 11 з України та 5 з Європи, а також по одній групі від ПЦУ і дві групи РКЦ. 

Паломництво розпочалося за кілька днів до Різдва в Україні. Брати Метью та Франческо відвідали Львів і Тернопіль, а згодом вирушили до Запоріжжя. Про ці подорожі брат Метью неодноразово згадував у своїх свідченнях на арені Берсі під час багатотисячної молитви. Знаковою стала участь українців у цих чуваннях, під час яких брат Метью разом із молодими учасниками з України ділився своїми роздумами та свідченнями. 

Представниця команди ПКуСМ Софія Костенко докладно розповіла про перебіг паломництва. Окрему увагу приділила участі молоді у воркшопах у Катедрі святого Володимира Великого та різноманітних майстер-класах. В одному з них брали участь владики Ігор Ранця і владика Браєн. Велику допомогу організаторам надали студенти Українського католицького університету, які підготували театральні постановки та виставку дитячих малюнків. Особливу цінність мали круглі столи та інші ініціативи, у яких брали участь владики, адже вони давали можливість говорити про Україну та її потреби.

Особливо пам’ятним моментом стало молитовне паломництво до Нотр-Дам-де-Парі, під час якого учасники молилися в тиші та представляли Україну й Українську Церкву у відновленому соборі.

Деякі групи долучилися до Божественної Літургії в Санлісі під проводом владики Браєна. Це місто тісно повязане з іменем королеви Анни, доньки Ярослава Мудрого. Також декілька груп мали Богослужіння у Мюнхені, а завершальна зустріч усіх учасників відбулася у Відні перед поверненням додому.

― Завдяки такій зустрічі європейська та українська молодь змогла ближче познайомитися та обмінятися досвідом. Наступна зустріч Тезе запланована у Польщі (Лодзь), де очікують ще більшу кількість учасників та передбачені окремі зустрічі з місцевими душпастирями для кращої координації й організації програми, ― наголосив отець Роман Демуш.

Від Патріаршої комісії УГКЦ молодіжні душпастирі представили досвід діяльності молодіжних комісій за кордоном. 

Володимир Пензей розповів про значимість цього масштабного паломництва до Парижа для українських груп із України, Польщі, Німеччини, Австрії, Італії, Великої Британії та США:

― Відгуки дуже позитивні. Владика Ігор був глибоко задоволений і доклав зусиль для участі у всіх заходах. Французькі єпископи також відзначали значення присутності українців для молитви за мир. Вдячність від французів велика, бо українці були чисельно присутні і активно допомагали. Особлива подяка координаторам, бо це забезпечило централізовану організацію. Молодь проживала між сім’ями, що дозволило краще зрозуміти українську реальність та ситуацію в Україні під час війни. Молодь могла свідчити, показувати приклади зі своїх сімей і фотографії, що було дуже цінно.

Отець Святослав Титуляк поділився, що проживання в приймаючих сім’ях стало особливо цінним і цікавим досвідом, який дала можливість глибше відчути атмосферу зустрічі. Цей досвід пережила й українська молодь, яка, окрім цього, змогла зустріти багатьох знайомих із різних країн та друзів з України. Саме ці зустрічі після тривалої розлуки стали ще однією важливою позитивною складовою події. У підсумку вже зараз учасники планують долучитися і до наступної поїздки — до Лодзі.

Говорячи про підсумки річної діяльності ПКуСМ секретарка Юлія Сиротюк окремо наголосила на пріоритетах на поточний рік. Формування стратегії відбувається у відповідь на запити та виклики, з якими сьогодні стикається молодіжне душпастирство. Зокрема, під час останньої зустрічі йшлося про необхідність психологічної підтримки для душпастирів — у співпраці з хабами ментального здоров’я вже напрацьовується відповідний проєкт.

Серед ключових напрямів — розробка технічного завдання щодо можливостей екуменічної молитви, а також зимова школа комунікаційного діалогу, яку спільно готують Український Католицький Університет та Інститут екуменічних студій. Програма передбачатиме участь як душпастирів, так і молоді.

Паралельно триває робота над нормативними документами для молодіжного служіння: профілем душпастиря та правильником для духівника молодіжних спільнот. Окрему увагу приділили Новояворівську, де проживає значна кількість внутрішньо переміщених осіб. Тут реалізовують проєкти психоемоційної підтримки людей, які постраждали від війни.

Основні виклики сьогодення, з якими зіштовхуються найчастіше молодіжні душпастирі, — міграція молоді, перевантаження священників, брак командної стратегії, безпекові ризики, нестача ресурсів, ослаблення мотивації, нерівномірний розвиток служінь, проблеми з простором для спільнот, а також потреба в психологічній і духовній підтримці.

Про схожі виклики говорили отці Володимир Ціж із Іспанії та отець Остап Микитчин із Філадельфійської Архиєпархії.

У відповідь на ці виклики в ПКуСМ пропонують системні кроки. Зокрема,: регулярну формацію, розвиток проєктної діяльності, психо-духовний супровід, підготовку методичних матеріалів і практичних інструментів. Важливим етапом роботи стане створення спеціального посібника для молоді. Загалом йдеться про чітку стратегію розвитку молодіжного душпастирства, ефективну комунікацію та координацію між різними рівнями служіння, адаптацію інструментів до умов війни, а також фінансову й організаційну підтримку, обмін досвідом і розвиток гібридних та мобільних форматів.

Говорячи про очікування, учасники наголосили на потребі загальноцерковного бачення і стратегії, кращої координації локальних ініціатив, спільної системи комунікації, запуску міжєпархіальних формаційних програм, а також представлення й адвокації проблем молоді на загальноцерковному та міжнародному рівнях.

Серед запланованих ініціатив на цей рік — продовження навчально-формаційних зустрічей із періодичністю раз на три місяці, підготовка методичного посібника з виховання молоді, запуск школи особистісного зростання, а також реалізація програм психологічної підтримки для молоді Новояворівська. Окремий акцент зроблено на проєктах євангелізації та медіа-євангелізації, зокрема на проведенні конкурсу найкращих практик молодіжної роботи у трьох напрямах: родинні ініціативи, волонтерство та цифрова євангелізація.

Також у планах — організування молодіжного табору для Київської митрополії та проведення Форуму душпастирів молоді Європи, який відбудеться 8–10 вересня 2026 року в Римі. Форум стане простором для обміну досвідом, збору актуальної інформації, формації та духовної опіки молоді з різних країн Європи.

Підготувала Наталія Павлишин