Отець Роман Демуш про Ювілей Молоді: «Ми не їдемо до Риму — ми веземо туди Україну»

2025 рік для Католицької Церкви — особливий. Папа Франциск проголосив його роком надії. Кожні 25 років Церква відзначає ювілей — час особливих благодатей, паломництв, навернення, сповіді, зустрічей і повного відпусту. А цьогорічний ювілей — не просто календарна традиція. Це — заклик до глибшого духовного усвідомлення сенсу християнського буття, звернений до людства, втомленого війнами, розчаруванням, несправедливістю.

Докладно про це розповів заступник голови Патріаршої комісії УГКЦ у справах молоді отець Роман Демуш.

 — Для українців цей рік набуває ще глибшого значення. У час болю, спротиву, боротьби — надія звучить не як пафос, а як потреба, як остання внутрішня опора, як обов’язок. І саме тому участь України в цьому Ювілейному Році — не лише церковна подія, а й історичний факт, що назавжди залишиться в колективній пам’яті нації.

Вже відбулося велике паломництво УГКЦ до Ватикану. Майже 7 000 українців молилися у Соборі святого Петра — серці католицького світу. 

 — Це було щось неймовірне, — розповідає одна з учасниць паломництва. — Ми відчували себе не гостями, а синами й доньками Церкви. А ще — ми побачили, що ми є. І ми важливі, наголосив отець Роман.

Присутність Папи Лева XIV, його слово до українців, жест підтримки — мали величезне символічне значення. Особливо — в час, коли втома світу від новин про Україну часом загрожує перетворити правду на тло.

 — Це знак визнання, — підкреслює Блаженніший Святослав. — Бо дуже багато є тих, хто хотіли б забути про українців. Але наша присутність — це знак надії. Надії, яка не розчарує.

З 28 липня по 3 серпня Рим перетвориться на центр світу. У місто прибудуть понад 500 000 молодих людей з усіх континентів — на Тиждень молоді в рамках Ювілейного року. Подія стане духовною кульмінацією для нового покоління християн. Це не просто «молодіжний фестиваль», а — досвід спільного шляху до Христа.

Програма Ювілею Молоді дуже насичена: відвідини чотирьох папських базилік, культурні заходи, таїнство сповіді на Чірко Масімо, вечори спільної молитви, фестивалі культур, хресні дороги. Все завершується 2–3 серпня — молитовним чуванням і Літургією на Тор Вергата за участю Папи Лева XIV.

 серед цієї півмільйонної молоді — близько 2000 українців.

 —  «Ми маємо бути там, бо є ті, хто хочуть, щоб нас не було»,  — ці слова глави УГКЦ — це не емоція. Це програма дії. Адже присутність — це свідчення. Українська молодь приїде до Рима не як пасивний глядач, а як активний голос: голос нації, яка в найтяжчі часи не втратила віри. Гасло української молоді — «Зібратись в розсіянні сущим» — це слова патріарха Йосипа Сліпого, що стали символом боротьби за національну ідентичність у часи переслідувань. Це не просто паломництво. Це — духовна мобілізація надії,  — наголосив отець Роман. 

30–31 липня — особливі дні. В ці дні відбудеться Світовий день української молоді. Місця — теж символічні: катедральний собор Святих Сергія і Вакха, центр Риму — всього 500 метрів від Колізею, а також собор Святої Софії — серце української еміграції. Там, де патріарх Йосип Сліпий, повернувшись із заслання, збудував «вільну Україну» в серці Ватикану.

Ключове слово української програми — «воля». Ми говоритимемо про волю як духовну категорію.  Бо наша воля не від людської амбіції, а від внутрішньої гідності, яка народжується з віри. Апостол Павло писав: «Усе можу в Тому, хто дає мені силу»,  —  наголосив отець Роман Демуш.

На сценах української програми — не лише церковні діячі. Будуть і миряни, і відомі обличчя: Костянтин і Влада Ліберови, Юлія Сливка, Леонід Мартинчик, Марія Лип’яцька з Brand Ukraine. Вони — не проповідники. Але їхній досвід — справжнє свідчення.

 — Це не гламур. Це сміливість говорити про віру просто, — зазначає одна з координаторок. — Ми не хочемо «викладати» молоді мораль, ми хочемо дати їй можливість почути людей, які живуть цінностями, не соромлячись цього. Це особливо важливо для тих, хто живе в суспільстві, де християнська позиція часто виглядає «дивною». Але, як кажуть організатори: «Ми не боїмося бути дивними, бо дивний — це означає святий».

Для молоді з прифронтових територій це паломництво — не просто подорож. Це шанс побачити інший світ. Завдяки ініціативі «Квиток надії» вдалося забезпечити безкоштовну участь для молоді з постраждалих регіонів. Після одного з паломництв одна дівчина сказала: «Я вперше за два роки відчула, що можу бути щасливою».

В межах Ювілею також пройде зустріч католицьких інфлюенсерів. І українська молодь буде серед них. 

 — Хтось скаже: Церква відстала. Але ні — ми є в TikTok, ми в Instagram, ми говоримо просто, але істинно, — підкреслив отець Роман.

Українську частину готуютьретельно: програма духовної підготовки «Паломники надії» перекладена на чотири мови, аби залучити молодь з діаспори. Щоп’ятниці проходять онлайн-заняття з близько 2000 паломниками.

 —  Ми не маємо KPI. Ми маємо місію: створити простір зустрічі з Христом. Простір, де людина не боїться бути собою. Простір, де розуміє: я — не сам. Я — частина тіла Христового. Я — частина народу, який має обличчя надії.

Бо Україна — це не лише місце на карті. Це — досвід. Це — воля. Це — молоді, які моляться. Це — пісні й хрестики на грудях. Це — рани, які кричать. І це — серця, які не здалися.

І тому Ювілейний рік у Римі — це не лише паломництво.

Це акт духовного свідчення. Це маніфест. Це — наше «є». І ми скажемо його світові.

https://youtu.be/2InOkUW6F9E?si=0Tbc-MOgsWS101nm

Підготувала Наталія Павлишин