На Тернопільщину до села Зарваниця привезуть унікальну реліквію, яка містить одну із колючок Тернового Вінка Ісуса Христа. Про це повідомляє Духовна велич Львова.
Її привезуть з Абатства Бенедектинців у місті Солем, що поблизу Парижа. Вона буде доступною для молитовного почитання у двох локаціях: Мала Базиліка Зарваницької Матері Божої с. Зарваниця та у Архикатедральному Соборі УГКЦ Тернополя.
Уперше за сто років Свята Реліквія, яка є безмовною цінністю для всього християнського світу та зокрема французького народу, покине територію Абатства і здійснить паломництво в Україну.
Графік перебування:
26 березня – початок молитовного вшанування реліквії у Марійському духовному центрі «Зарваниця» (з 26.03 до 28.03);
28 березня, о 15:00 – реліквію завезуть до Архикатедрального Собору м. Тернополя;
18:00 – зустріч реліквії та початок молитовного вшанування в Архикатедральному Соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці за адресою: Тернопіль, вул. Сагайдачного, 14 (з 28.03 до 03.04);
2 квітня, о 23:00 – завершення молитовного вшанування Реліквії.
Довідкова інформація:
РЕЛІКВІЯ СВЯТОЇ КОРОНИ ТЕРНОВОГО ВІНКА ХРИСТОВОГО
«МОЛИТОВНЕ ВШАНУВАННЯ РЕЛІКВІЇ ТЕРНОВОГО ВІНКА ГОСПОДА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА»
«Тоді вояки правителя, взявши Ісуса у Преторію, зібрали на нього всю чоту і, роздягнувши його, накинули на нього червоний плащ і, сплівши вінець з тернини, поклали йому на голову, а тростину дали в праву руку. Потім, припавши перед ним на коліна, глузували з нього, кажучи: “Радуйся, царю юдейський!»
Мт. 27,27-29
Реліквія Корони Христового Вінка – є особливим символом страстей Ісуса Христа. Євангелія від Матея (Мт. 27,29), Марка (Мр. 15,17) та Івана (Ів. 19:2) розповідають, що Ісусу римськими солдатами був покладений на голову вінок з тернини. Солдати насміхались над Ним, вклали в руки його тростину, одягнули в багряницю — свого роду «сатиричні» царські символи, били Його і плювали на нього, тому що Він не заперечував що є цар юдеїв (Мт. 27:11, Мр. 15:2, Лк. 23:3). Знахідка реліквій Страстей Христових – приписується Святій Олені, матері імператора Костянтина, яка під час паломництва на Голгофу знайшла хрест та цвяхи розп’яття.
Перші відомості про Терновий Вінок – це ті, коли Свята Олена пожертвувала колючки тернини в 323 р. Риму, приїжджаючи з Єрусалиму. Властиво, сама реліквія Святї Корони, зберігалася в Єрусалимі до четвертого століття. Присутність реліквії тут є потверджена також свідченням Святого Паоліно з Ноли.
Відомо, що у 1204 році Святу Корону Тернового Вінка Христового вшановували в Константинополі в каплиці Санта-Марія-дель-Фаро.
У першій пололовині дванадцятого століття, Константинопольський імператор, Балдовино II, щоб покрити витрати на війну, отримав кредит у венеціанців, запропонувавши в заставу Корону Тернового Вінка. Після закінчення застави король Франції – Людовик IX, запропонував Балдовино II викуп за реліквію, яку таким чином перевезли б до Франції. Венеціанці не охоче приймали ідею випустити таку цінну реліквію з рук і після довгих переговорів вони домоглися перевезення на певний період часу Корони Тернового Вінка до Венеції, щоб місто користувалося благами, хоча і тимчасовими, від її присутності: захистом, прихильністю та престижем.
Врешті, Реліквія Корони Тернового Вінка ГНІХ була перевезена до Парижа. Учасником урочистої покаяльної процесії був сам король – Святий Людовик ІХ. Король босоніж та одягнутий в покаяльну одежу передав Святу Реліквію в руки Архиєпископа Парижа. У 1248 році, святий Людовик зводить для Реліквії Тернового Вінка окрему каплицю, де її поміщають для зберігання та почитання.
На сьогоднішній день, Реліквія Святої Корони Тернового Вінка Христового зберігається в Соборі Парижської Божої Матері і являє собою вінок без колючок тернини. Самі ж колючки тернини теж являються реліквіями і зберігаються в різних абатствах, монастирях та санктуаріях. Одним з особливих місць зберігння частини Реліквії Тернового Вінка Христового є Абатство Бенедектинців в Солем, поблизу Парижа. Монастир, заснований на початку ХІ століття, як центр монашого життя. З 1236 року, ще до того, як Святий Людовик ІХ перевіз цілісну Корону Тернового Вінка до Парижа, монастир зберігає в своєму абатстві надзвичайно цінну реліквію – колючку з Святої Корони Тернового Вінка ГНІХ.
Традиція говорить, що Реліквія Тернового Вінка була принесена в монастир Солем одним з хрестоносців названим Раулем (чи Рудольфом) котрий був членом сім’ї сеньйорів Саблеських і зробив дарунок цієї реліквії монастирю в Солем, заснованому в 1010 році предком Жефруа де Сабле. Ця реліквія Христових Страстей була пильно збережена монахами протягом багатьох століть.
Згодом утворився звичай вшановувати її в Понеділок по Пасці. В 1946 монахи вирішили зробити в їхній церкві монументальний ансамбль, який би репрезентував Христове покладення до Гробу. Ці скульптури, невимовної краси, були спрямовані додати ще більшої цінності реліквії під час її урочистого виставлення.
В сучасну епоху вшанування реліквії не послабшало і люди молячись перед нею, отримували від Бога потрібні ласки. В часі Французької Революції монахи були вбиті, а всі цінні об’єкти конфісковані. Проте, знайшлися троє вірних парафіян у Солем, які врятували реліквію, заховавши її, та передавши підпільному священику, який переховувався на території парафії. Цей священик називався Пошар. Після закінчення гонінь, оскільки монсеньйор Лефевр, діючий парох Солему повернувся з вигнання в 1801, отець Пошар віддав йому реліквію, яка була збережена завдяки відданості вірних.Трохи пізніше, в 1833, в часі, коли Дом Ґрандер взявся відновлювати монастирське життя бенедиктинців у старому монастирі Святого Петра, парох Солему віддав цю цінну реліквію монахам. В 1859 році Реліквія Святої Корони Тернового Вінка була поміщена в новий реліквіарій і звичай урочисто виставляти її в Світлий Понеділок – відновився.
Оскільки антирелігійні закони Третьої Республіки обмежували монахів, на початку висланих з монастиря, а потім і вигнаних до Англії, реліквія «переїхала» туди разом з ними. Від їхнього повернення в 1922 році і дотепер старовинне почитання реліквії в понеділок по Великодні продовжує охоплювати чисельних християн, які приходять до Солему.
Унікальною і знаковою подією є те, що вперше за сотні років Свята Реліквія ЗАКОННО покине територію абатства і здійснить паломництво в Україну, для почитання її вірними. Рада монахів абатства Святого Петра в Солем, відгукнувшись на прохання Архиєпископа і Митрополита Тернопільського-Зборівського Кир Василія (Семенюка) – поблагословила паломництво реліквії в Україну для її молитовного почитання та вшанування. Особливою причиною такого паломництва стала потреба молитви за припинення війни в Україні та єдності християн.
Паломництво святині відбувається за сприянням та допомогою Благодійного Фонду Ігоря Гуди «Твори Добро» та за підтримки міського голови міста Тернополя Сергія Надала.
