“В нас не буде ідеального лідера, поки народ буде таким, який він є. Нам всім треба йти в пустелею, несучи свої вантажі. Робити свою роботу”, — Президент УКУ владика Борис Ґудзяк у пряму ефірі з письменником Сергій Жадан [офіційна сторінка] говорили про Україну на зламі епох та пошук опори у світі постійних змін. Ми занотували кілька тез із розмови.
Про стосунки
Рекомендую усім перед сном читати Святе Письмо. Нам треба розкріпачити Євангеліє, нам — “правильним” християнам — треба лишати місце на Христа.
Бог є демократичним. Він нам дозволяє більше, ніж наші батьки. Він не обмежує нашу свободу.
Стосунки, любов — це Боже життя.
Про Церкву і служіння:
Як має Церква працювати, щоб бути ефективною? Сьогодні ефективність міряється рейтингами і цифрами, зокрема грошима. Але ж за такими мірками Ісус був невдахою! Це була мандрівна проповідь з певним числом учнів, які, коли дійшло до страстей, всі порозбігалися.
Нам, християнам, треба усвідомити, що це Божа Церква і нічого з Нею не станеться. Це є Божа справа, ми в Церкві повинні перестати боятися, а жити.
Найбільша небезпека для Церкви, коли вона намагається одержавлюватися. За цінності треба боротися, ми не маємо стояти осторонь. Треба втілюватися в процеси людського життя, але не шукати влади. Правдиве служіння — відпускати владу. Так як зробив Христос. Панувати і сидіти на троні — це не наше завдання.
При єпископській хіротонії я через кості відчув вторгнення Бога у моє життя.
Коли я переїхав до Франції, то спочатку було складно. Що я — східний католицький єпископ, вірні якого емігранти без документів, — можу зробити в цьому альфа місті, яке диктує порядок усьому світові?. І я сказав собі: “Борисе, живи, живи добре, старайся слухати Божого Слова, будь з людьми, не дивися на рейтинги і на те, що твоя французька недосконала, а живи і люби”.
Те, що ми пережили в Парижі — це було маленьке втілення Божого царства. Ми до того покликані — не до кількості, а до нової якості.
Смирення, яке переживає Церква в Америці — Господь дарує нам нове життя.
Україна та УКУ
Під час Майдану я пережив щось неймовірне, надприроднє — коли людина у місті-мільйоннику дає ключі незнайомцеві, який не має, де ночувати. Це таїнство.
Україна має потенціал свідчити про важливі речі, але має себе зібрати. Корупція є всюди, але в нас її трохи забагато.
УКУ — це не МакДоналдс, який можна мультиплікувати. Це праця з людьми. Важливо, щоб УКУ залишався таким. Як президент, я над цим чуваю. Зараз це основний критерій для УКУ, який раптом став престижним, але треба пам’ятати, що траєкторія Христа була до низу. УКУ має бути на перетині — стреміти до великого, але простягати руку потребуючим. Бути польовим госпіталем, бути коморою Доброго Самарянина. Треба відкривати свободу пасхальності. Ти не можеш жити, якщо ти не вмираєш…
В нас не буде ідеального лідера, поки народ буде таким, який він є. Нам всім треба йти пустелею, несучи свої вантажі. Робити свою роботу.
До Сергія Жадана
Хто я? Якийсь Борис Ґудзяк з Філадельфії, і у нього бере інтерв’ю сам Жадан! Я вчора перед сном читав ваші вірші. Ви маєте Богом дане слово, Ви маєте слухачів. Я вам вдячний, бо сьогодні у прямому ефірі я у пошуку разом з вами: а що є Божа воля сьогодні? До чого Христос кличе?