Історія з блогерами. Наша нова дійсніть?

Читай також

  • Молитва, побудована на вірші Филип’ян 3:10, змінить ваше життя
  • Щоденне життя отця Піо
  • «Молитва за мир сильніша за будь-яку зброю»: Глава УГКЦ закликає долучитися до Всесвітньої молитви за мир в Україні
        • Історія з блогерами. Наша нова дійсніть?

          У День пам’яті за невинно винищених у роки страшних Голодоморів українців інтернет сколихнула подія, яка, як писали в коментарях користувачі, «пробила дно». Так звані «блогери-мільйонники» гучно святкували День народження іншого блогера у Львівському будинку вчених. Розваги в стилі Show bar із відвертими конкурсами, еротичними танцями та тостами, стоячи на столах, транслювали на цілу Україну.

          «Історія з блогерами, які розважались «на повну» у Львові в день, коли країна вшановувала жертв Голодомору, для мене є таким собі пригадуванням про нашу нову дійсніть.

          Тепер лідерами думок (інфлюенсерами) можуть стати не лише ті особи, які мають видатну освіту, надзвичайні творчі чи наукові здобутки, проривний бізнес, глибокий духовний досвід, а й зовсім випадкові особи, яким пощастило, які опинилися в потрібному місці в потрібний час, або просто вміють використати алгоритми соціальних мереж.

          Вуаля… Мільйони наших співвітчизників дослухаються саме до них. І зовсім скоро ті мільйони прийдуть на заміну своїм попередникам, які слухали телевізор. І на виборах це вони будуть вирішувати майбутнє держави. Зрештою, не лише на виборах, а й у щоденному житті, формуючи культурний, духовний, соціальний та політичний фон нашого життя.

          Спеціально іноді заходжу на профілі цих інфлюенсерів, щоб побачити, про що вони. Ні, я не буду про те, як все погано і що все пропало. Просто люди, які мають інші цінності не повинні закриватись у своїх високорозвинених бульбашках, нарікаючи на «тих». Нам важливо активно включитися в процес: думати і творити альтернативи, в тому числі в мережі, ― відреагував Голова патріаршої комісії у справах молоді УГКЦ отець Ростислав Пендюк.

          Не залишилися осторонь й «притомні» блогери. Так, Роман Салабай який позиціонує себе як «Адвокат • Підприємець • Батько», між іншим написав:

          «Вшанувати пам’ять жертв голодоморів ― це не право, а святий обов’язок кожного українця. Кожного. Українця!

          Той біль і жах, який пережили наші предки, ми не маємо права забути. Ніколи. Більше того, повинні передати наступним поколінням усю правду. Ніколи не забуду, як бабця шанувала хліб і зі сльозами на очах згадувала ті часи. Голодомор ― це найбільша трагедії української нації.

          Але, не всі такої ж думки!..

          У день пам’яті жертв Голодоморів така поведінка не припустима! За жодних обставин. Це як зневажливий плювок у душу цілому народу.

          Знаєте, ознакою здорового суспільства, є його реакція на неприпустиму поведінку, яка впливає на основи етичних норм у цьому суспільстві. Там, де є мораль, чітко розмежовані поняття добра і зла, можна і не можна…

          Ми ж не толеруємо домашнє насильство, жорстоке поводження з тваринами, злочинність, наругу над державними символами, то чому повинні закривати очі на це?»

          Досить різко відреагувала на поведінку блогерів у своєму пості й письменниця-інстаграмниця Юля Сливка:

          «ВИ МОГЛИ ПРОСТО НЕ НАРОДИТИСЬ. не було б розваг! нас із вами могло НЕ БУТИ. Винищували націю! закатували 4 000 000 НАС. НАС!!! серед цих людей були ВАШІ предки, вбийте у пошук книги національної пам’яті своє прізвище, — Вам видасть дітей одного року, семи, п’ятдесяти, дев’яноста років, вагітних жінок. ЛЮДИ ЇЛИ ОДНЕ ОДНОГО.

          ЛЮДИ ВАРИЛИ СВОЇХ ДІТЕЙ від того, що сходили з розуму від голодовки.

          Скажіть, ви зійшли з розуму теж?!!

          Ви називаєте себе інфлюенсерами, амбасадорами, трендсетерами, але які тренди Ви задаєте?! які цінності Ви транслюєте?! це лише лук на день?

          Ви нічого не варті… Як жаль, ви нічого не варті, а за вами — й мільйони

          Шкода, що ніхто не несе відповідальності за те, що він транслює, за схожий контент я передбачала б кримінальну.

          Ви або не визнаєте цього геноциду, або не є частиною цього народу. Інакше як національна пам’ять може мати таку низьку ціну?! Ви або політично упереджені, або інтелектуально обмежені. Найвища міра цинізму не просто робити вигляд, що цього не було, а танцювати у день пам’яті

          Дикий сором…»

           

          Читай також

        • Молитва, побудована на вірші Филип’ян 3:10, змінить ваше життя
        • Щоденне життя отця Піо
        • «Молитва за мир сильніша за будь-яку зброю»: Глава УГКЦ закликає долучитися до Всесвітньої молитви за мир в Україні
          • Оціни

            [rating-system-posts]

               

              Про автора

              Наталія Павлишин
              Журналіст "ДивенСвіт"