У Львові відбулася Школа Святого Духа

Читай також

  • Слухають, але не чують
  • Поради від військового капелана на Різдвяний піст
  • Не все золото, що блищить
        • У Львові відбулася Школа Святого Духа

          Св. Йоан Павло ІІ у своїй енцикліці Christifildeles Laici про покликання і місію мирян писав так: «Синтез Євангеліє і щоденного життя буде найкращим і найбільш переконливим свідченням мирян, що не страх, а пошук Христа і єднання з Ним визначають спосіб життя і ріст людини, нові форми існування, більш співзвучні людській гідності». Сьогодні ці слова є актуальними як ніколи. Пошук Бога, потреба глибшого пізнання Євангеліє та утвердження в правді ким я є як дитина Божа спонукають багатьох людей шукати середовище, яке б допомогло віднайти Бога як джерело надії, а відтак зростати духовно та розвиватися особистісно, щоб своїми дарами і талантами служити там, де живемо – в своїй сім’ї, на місці праці, на парафії, в рідному місті чи селі.

          Одним із таких середовищ є Школа Святого Духа, що діє в греко-католицькому просторі з благословення вл. Димитрія Григорака та вл. Йосафата Мощича і є відкритою для усіх охочих, не залежно від конфесії. Школа Святого Духа – це формаційні курси, метою яких є оживлення віри та співпраця зі Святим Духом для розбудови Його Церкви. Формація Школи охоплює чотири роки, починаючи від керигми на вступному курсі Інтро, теми наслідування Христа на І курсі, через курси про спів залежність та внутрішнє зцілення на ІІ курсі і до практичних навчань про служіння харизмами та дарами в Церкві на ІІІ курсі. Впродовж року відбуваються чотири модулі – триденні восени, взимку та весною і семиденний влітку. Програма Школи є різноманітною. Передбачений час як для молитви (Літургія, молитовні ранки, духовні вечори, спільні молитви за Україну та воїнів), так і для навчання, воркшопів з цікавими людьми з України та закордону, що багато років служать в тій чи іншій сфері євангелізації та душпастирства. А ще перебування на Школі дає можливість знайти нових друзів та познайомитися із різноманітними спільнотами, що діють в Церкві.

          о. Петро Мельничин ділиться свідченням віри з учасниками Школи Святого Духа

          Нещодавно у Львівській духовній семінарії Святого Духа відбувся осінній модуль Школи Святого Духа, яку відвідали понад двісті осіб, що приїхали не лише з Львівщини, а також з Тернопільщини, Франківщини та Києва. Організували та провели його греко- та римо-католицькі спільноти Віднови у Святому Дусі Львівського осередку Школи. Духовну опіку здійснювали о. Богдан Калатин (парафія Свв. Володимира і Ольги у Львові), о. Петро Мельничин  – священник-екзорцист УГКЦ, парох парафії Перенесення мощей св. Миколая (с. Синьків на Тернопільщині) та о.д-р. Олег Кіндій, професор кафедри богослов’я ФБФ УКУ, доктор патристичного богослов’я.

          Провідною темою осіннього модулю була тема любові Бога-Отця. Адже не досвідчивши любові Бога як Батька, живучи із «сирітським серцем» слуги, а не сина чи дочки, християнство втрачає смак і стає тягарем. Над цим питанням детально роздумував курс Інтро, тоді як І курс мав нагоду слухати навчання про важливість перебування у Слові Божому на дорозі віри. Учасники ІІ курсу слухали навчання про співзалежність, що перешкоджає жити в здорових стосунках з іншими людьми та не дає можливості людині розвиватися духовно та відкриватися, утверджуватися у власному покликанні та місії в житті. Про особливості служіння звільнення згідно вчення Католицької Церкви, зокрема на основі матеріалів доктринальної комісії Харісу (Міжнародного Служіння Католицької Харизматичної Віднови) слухали учасники ІІІ курсу.     

          Артур Сковрон

          Гостем цього осіннього модуля став доктор біблійного богослов’я Артур Сковрон з Вроцлава (Польща), який вже понад двадцять років займається євангелізацією, активно працює з молоддю і вже багато років провадить спільноту «Компанія Йонатана» («Kompania Jonatana»). Спільнота охоплює дітей віком від 4 років, підлітків, молодь та сім’ї і нараховує близько 400 осіб. Метою спільноти є формування християнських лідерів – майбутніх апостолів Ісуса Христа.

          Учасники Школи мали нагоду почути неймовірну історії навернення Артура Сковрона, яка розпочалася 10 січня 1999 р. «Я запам’ятав цю дату, бо цей день раз і назавжди змінив моє життя, – розповідає Артур. – В цей день я подзвонив до мами, щоб вона мені допомогла. На той момент я був особою залежною від героїну і сподівався, що мама мені допоможе. Але у відповідь почув відмову. Був вражений відповіддю: «У нас є ще двоє синів, тому якщо ти помреш, то великої втрати не буде». Мама розвернулася і пішла. Це був найгірший момент у моєму житті через  жахливе відчуття самотності. Я впав посеред вулиці і плакав. Навколо проходили люди, боячись до мене підійти, а я плакав і подумки звернувся до Бога: «Якщо Ти є, то врятуй мене!». Раптом я відчув, що Ісус стоїть позаду мене і почув в серці слова: «Навіть як батько і мати тебе покинуть, то Я тебе не залишу». Я ніколи не мав досвіду Бога, це було щось неймовірне! В моєму серці загорілася іскра надії. Я плакав і все моє життя проминало перед очима. В один момент я досвідчив близькість Бога-Отця і величезну любов, з якою Він творив світ та іншу людину. Тоді я дав обіцянку Богові, що від тепер ніколи не підійму руки на іншу людину, бо зрозумів, що для Бога кожне життя священне і дуже цінне. Раптом до мене підійшла жінка, щоб розпитала що зі мною відбувається і пообіцяла прийти з допомогою, якщо я наступного дня буду на тому ж місці. Я отримав надію, що не лише Бог, але і люди мені допоможуть. Я пішов на сходову клітку одного з будинків і плакав вже тепер через жаль за свої гріхи. В один момент я зрозумів, що початком всього була дрібна крадіжка грошей з сумки мами. Так ніби я побачив себе із середини, злі мотиви серця ще малого хлопця. Дивно, але я відчував, що Бог звільняв мене через моє розкаяння. З одного боку я плакав через жаль, а вже наступної хвилини сміявся. Знаю, що я дивно виглядав в той момент. Так тривало п’ять-шість годин. Наступним несподіваним моїм пережиттям був доторк Святого Духа – через цей неймовірний жаль за гріхи. Від тоді над моїм життям завис великий знак запитання: «Ким є Ісус Христос?», бо я такого Бога ніколи не знав. Жінка, яка мені пообіцяла допомогти, дотримала слова і допомогла мені влаштуватися в притулок. З того часу я розпочав нове життя». Його дорога нового життя з Богом перейшла через курс «Альфа», читання та ґрунтовного дослідження Слова Божого та чітке усвідомлення власного покликання – проповідувати Євангеліє, чим власне Артур займається до тепер (повний варіант свідчення Артура Сковрона можна послухати за посиланням 

          Інформацію про наступні модулі у Львові можна знайти за посиланням ТУТ.

          Підготувала Олеся Колос,

           співорганізаторка Школи Святого Духа у Львові

          Читай також

        • Слухають, але не чують
        • Поради від військового капелана на Різдвяний піст
        • Не все золото, що блищить
          • Оціни

            [ratemypost]