– Як ти думаєш, що таке «покликання»?
– Це відповідь на питання «Хто ти?» Ти чуєш його у своєму серці, що Хтось кличе тебе по імені, і ти, трохи перелякано та невпевнено, відповідаєш. Починаєш нарешті жити і любити. Передовсім себе. Зі всіма своїми світлими та темними моментами. З талантами та ранами.
– Як це «чути у серці»?
– Це почати жити своїми мріями та прагненнями, а не чиїмись правилами та наказами. Якщо тобі це вдасться, тоді ти зрозумієш, ким ти є насправді. Тоді почнеш жити своїм покликанням.
– Це взагалі можливо? Як це зробити? З чого почати?
– Для початку ти маєш забрати в інших право вирішувати, ким ти є.
– …
– Так! Бо ти залежиш від думки інших. Від тих, хто може і говорить тобі “правду”, але не любить тебе. Робить це без любові. Часто лише для того, щоб тебе зранити. Хтось тобі скаже, що ти поганий, і ти повіриш йому і засмутишся. Інший тобі скаже, що ти хороший, і ти зрадієш. Тебе хвалять або лають, вірять тобі або зраджують. Поки у них є право вирішувати, хто ти є, або який ти є, тобі ніколи не знайти себе, не знайти свого покликання. Ті, хто Тебе не люблять, не мають жодного права вирішувати, ким ти є. Забери в них це право!
