Євангеліє зцілює мою самооцінку.

Читай також

  • Чи можна з позиції Церкви вважати тих, хто загинув за Україну, новомучениками?
  • Школа міжконфесійного діалогу «Зцілення ран війни: спільне завдання українських Церков»
  • У пошуках крихти надії
        • Євангеліє зцілює мою самооцінку.

          Особливо коли читаю про апостолів.

          Вони були з Ісусом 24/7, але все рівно мало Його розуміли. Інколи говорили, не думавши. Не могли вигнати бісів, коли дуже треба було. Сварилися одне з одним за місця. Ісус їм говорить про свою смерть – а вони кажуть, щоб Він їм пообіцяв найближчі до себе крісла.

          Християнство не робить нас автоматично чистими, як сльоза. Святими і праведними, як оті обличчя на іконах. Не дає нам по замовчуванні лише добрі і мудрі слова на язик. Не робить наші серця широкими, як світ, де любові вистачає на всіх. Не перетворює на безтілесних ангелів, які не мають спокус, нервів і депресивних станів. Не вимітає з голови усі дурні думки, осуд, критику, оцінювання. Ні, такого ні Ісус, ні Біблія не обіцяє.

          Для чого тоді взагалі Церква, християнство, віра в Бога і все, що йде в пакеті?

          Для того, щоб я, усвідомивши, що я слабка і недосконала, прийняла усі свої таракани в голові, взяла в руки своє полатане серце, свої втомлені мощі і сказала Богові, що це все, що маю. І що без Нього не можу навіть пальцем поворохнути. Без Нього вже б наробила стільки зла, що світ би захитався. Але я з Ним. А Він – зі мною. І Його сила може проявлятися в моєму безсиллі.

          Ось я дуже втомленою головою збираю ці думки докупи і хочу дати трохи надії таким самим недосконалим, слабким, надщербленим, як я: апостоли змогли і ми зможемо. Їх 12 донесли Добру новину до усіх кінців світу. Хоч по дорозі сварилися, розходилися, одне одного критикували. То ж ми такі самі.

          Несу своє недосконале християнство у вашу стрічку соцмереж. Хай бодай одному стане легше і сьогодні таракани дадуть йому заснути і більше не тривожитися через свої чергові помилки.

          Бо Божа любов більша за мій і твій гріх.

          Сестра Антонія Зоряна Шелепило

          Читай також

        • Чи можна з позиції Церкви вважати тих, хто загинув за Україну, новомучениками?
        • Школа міжконфесійного діалогу «Зцілення ран війни: спільне завдання українських Церков»
        • У пошуках крихти надії
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.