Парадокс! Та в час нанотехнологій, адронного колайдера, швидкісного інтернету чимало людей досі живуть Середньовіччям. Не вірите? І тепер чимало людей ходять до екстрасенсів і ворожок.
Та зважте, більшість із них — вірять у Бога. Парадоксально, та атеїсти зазвичай не вірять й у ворожбицтво та надприродні здібності звичайних смертних.
Які причини цього, роздумує отець Петро Балог у своєму блозі на сайті slovo.today. Він зокрема наголошує, що навчання Церкви підкреслює, що це забобони і зловживання релігійністю, не говорячи вже про шахрайство зі сторони організаторів цих ритуалів
Натомість, щодо ставлення Церкви то ворожбитів та екстрасенсів, то в Катехизмі йдеться про те, що „християнська поведінка полягає в тому, щоб із довірою віддавати себе в руки Божого Провидіння в тому, що стосується майбутнього, й відкидати всяку нездорову цікавість із цього приводу. Усі форми ворожбитства треба відкинути: вдавання до сатани чи до демонів, викликання померлих чи інші дії, що помилково передбачають „розкриття“ майбутнього“ (пор. Втор. 18, 10; Єр. 29, 8.).
Тобто звернення до гороскопів, астрології, хіромантії, тлумачення віщувань і долі, явища ясновидіння, вдавання до медіумів — це ніщо інше, як прагнення запанувати над часом і над людьми. Усяке вдавання до чаклунства або чародійства, щоб отримати надприродну владу над ближнім, навіть із благими намірами — щоб, наприклад, оздоровити, суперечить чесноті релігійності. А ще більше це засуджується, якщо є намір зашкодити іншому.
Та, що натомість дати людям, власне вірним, які шукають „допомоги“ поза Церквою?
Отець Петро зазначає, що передовсім є Святі Таїнства, серед яких Таїнства оздоровлення: Сповідь і Єлеопомазання.
Ціллю Таїнства Сповіді є очищення нас від духовних немочей та гріхів, а Таїнство Єлеопомазання оздоровлює тілесні недуги — про це можна просити священика не лише у небезпеці смерті, а також у випадку серйозного лікування, операції чи тривалої хвороби.
Крім того, існують у Церкві з дозволу місцевого єпископа екзорцисти, тобто спеціально підготовлені духівники, які моляться над хворою особою, яку довший час поневолюють різні духовні терпіння, що проявляються у формі психо-фізичних страждань. Та кожен досвідчений екзорцист заохочує людину піти спершу до сповіді, щиро розкаятися і тоді вже далі вирішує, що робити.
Власне ці священики часто й мають справу з людьми, постраждалими від невластивих ритуалів. Адже, „відсуваючи“ Бога на другий план, але продовжуючи в „щось“ вірити і активно з цим співпрацювати, ця людина залишає відкритими духовну браму свого серця, через яку і входить все нечисте.
„А коли дух нечистий вийде з чоловіка, то блукає по місцях безводних, шукаючи спочинку, та не знаходить. Тоді промовляє: Повернусь у дім свій, звідки я вийшов. Приходить і знаходить його порожнім, заметеним та прибраним. Тоді він іде, бере з собою сім інших духів, гірших від себе, і вони входять і оселяються там, і останнє того чоловіка буде гірше, ніж перше“ (Мт 12, 43-45). Ці слова Христа стосуються також і тих, які звільнилися від впливу нечистого, проте не пішли рішуче в сторону Бога.
Повинен бути шлях воцерковлення, використання Таїнств, бо остаточне звільнення від нечистих духів та бісів настає тоді, коли вірний приймає благодать Христа, яку Спаситель заслужив нам на хресті та через своє Воскресіння.
І головне, на чому акцентує священик, християнином повинна керувати також віра в Боже Провидіння, в те, що все — в руках Божих. Бо саме брак довіри до небесного Отця часто і є причиною звертання до ворожбитів та екстрасенсів, щоб до своєї віри додати щось „певніше“ і „надійніше“. А це свідчить про те, що людина не має ані справжньої віри, ані надії.
