В дорозі до Вифлеєму Господь Своїм Словом «забиває нам чергового цвяха», даючи чіткі підказки щодо того як слід навчитись жити, щоб життя не пройшло повз нас, щоб ми не прожили його «в холосту» та щоби в очікувані на кращі часи, не змарнували теперішнього часу.
Бог ніколи не залишає нас без дороговказів і тому коли ми не знаємо як діяти, потрібно зробити одну-єдину річ – запитати в Нього самого у Святому Писанні, що робити і як діяти.
На початку Різдвяного Посту Господь супроводжує нас Своїм Словом і євангельський текст: «Коли хтось приходить до мене й не зненавидить свого батька, матір, жінку, дітей, братів, сестер, та ще й своє життя, той не може бути моїм учнем» (Лк, 14, 16) знову запрошує нас до глибоких роздумів. Богові не подобаються поверхневі стосунки, поверхневі думки і поверхнева віра, тому ВІН постійно нас «провокує» до глибокого осмислення нашого життя та світобудови. Наказуючи нам «ненавидіти», Господь задає нам чудову «головоломку». Це «домашнє завдання» Господь нам задає, щоб ми перевірили наші взаємини з найдорожчими, без яких ми інколи не уявляємо життя і для яких ми готові віддати все, інколи пожертвувати заради наших дітей та родичів усім, включно з найкращими роками, проведеними на еміграції, щоби дати нашим найдорожчим краще теперішнє та майбутнє.
Якщо серцем вслухатися в те, як Ісус вимовляє слово НЕНАВИДІТИ, то чітко можна відчути, що це ніщо інше, як урок від Всевишнього на тему: «ЯК НАВЧИТИСЬ ЗРІЛО ТА ПО СПРАВЖНЬОМУ ЛЮБИТИ».
НЕНЕВИДІТИ НАЙДОРОЖЧИХ ЦЕ:
– Розірвати з батьками нездорові стосунки («обрізати пуповину») і встановити межі;
– Дозволити дітям почати самим «літати і набивати свої гулі» та не писати для них наш проєкт їхнього життя;
– Поважати унікальність та неповторність наших дружин-чоловіків та не «переробляти» їх під наші слабкості та наш спосіб бачення світу;
– усвідомити, що наше особисте життя – це подарунок Бога для світу, а не лише виключно для нас.
Тож НЕНАВИДЬМО фальшиву любов і просімо в Бога, щоби навчив нас любити ЗРІЛОЮ ЛЮБОВ’Ю!
