Наука св. Альфонса на свято Стрітення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа або Очищення Найсвятішої Діви Марії. Головні думки.
Святий Альфонс у «Величанні Марії» подає сім наук на головні богородичні празники, в т. ч. Стрітення Господнє.
Провідною думкою, над якою роздумує і якою пронизана уся наука святого, є велич жертви Марії: «велика жертва яку вчинила з Себе Марія Богу, жертвуючи Йому в цьому дні життя Свого Сина». Жертвуючи Богу Ісуса, Марія таким чином віддала йому Свій найцінніший скарб, немов би запрошуючи кожного з нас, щоб ми у своєму житті завжди і охоче жертвували Богу те, що маємо найціннішого (любов, працю на Божу славу і благо ближніх, а найбільше свою волю). Берімо приклад із Пречистої Діви.
Другою точкою науки є думка про терпіння Марії: «та й тобі самій меч прошиє душу» (Лк 2,35) вирік св. Симеон до Пресвятої Богородиці. Часто нам здається, що страждання які переносимо у своєму житті є дуже великими і несправедливими. Однак, пригляньмося до життя Марії. Св. Альфонс, наводить свідчення з об’явлення св. Бригіди, що меч болю провіщений святим Симеоном, неустанно ранив серце Марії, аж до хвилі Її Внебовзяття». Марія зі Своїм Сином стали подібними до нас в усьому, окрім гріха. Лучімо свої терпіннями з терпіннями Матері Болісної і жертвуймо за навернення грішників, спасіння вмираючих і терплячих душ в чистилищі.
На кінець, св. Вчитель, заохочує кожного щоб шукати Христа. І робити це необхідно не інакше як вдаючись до Марії: «Прибігаймо до Матері Божої якщо хочемо знайти Ісуса, а прибігаймо з великою довірою. Якщо гріхи наші є великі, одначе міць Марії є ще більшою».
Пресвятая Богородице, спаси нас!
