Сьогодні світ святкує День молоді. Саме тієї молоді, яка сповнена життя, натхнення, мрій і великого потенціалу, закладеного в кожну людину Творцем.
24 лютого дика російська орда вирішила, що наша молодь (і не лише вона) не має права “харашо жить”. І саме в цей день для багатьох дівчат і хлопців почався час неймовірних випробувань, коли вони за короткий час стали дорослими, принаймні мірою випробувань і складного досвіду, який випав на їхню долю.
Мабуть, у цей час найскладніше є тій молоді, яка воює на передовій, волонтерить в зоні бойових дій чи живе на окупованій території. Ми молимось за кожну і кожного з них, щоб вони цілими і неушкодженими повернулись до своєї молодості.
Проте є також багато чудових молодих людей, які встигли і змогли виїхати на Захід України чи до Польщі та інших країн Європи. Їм також дуже непросто. Хоч дуже часто вони перебувають у безпеці і мають найнеобхідніше, то все ж їх життя важко назвати нормальним.
Впродовж останніх кількох днів мені довелось чути історії таких людей у Польщі. Історії людей із сумнівами, страхом, непевністю і загубленими мріями.
Зовсім недавно ми прийняли дуже складне рішення, що хочемо зібрати цю нашу молодь, і взагалі українську молодь, у межах проєкту Вітер На-Дії у польському Кракові 17-18 вересня, та спробувати з ними поговорити про те, як вони себе почувають, чого прагнуть і якої допомоги потребують. Ми дуже сподіваємось, що зустріч однодумців, людей щирих і відкритих допоможе їм усім віднайти сенс у кожному своєму дні, попри усі труднощі.
Для нас це неабиякий виклик, адже потрібно організувати масштабну дводенну подію (17-18 вересня) за дуже короткий час в чужій країні та практично без ресурсів. Дехто нам каже, що ми зійшли з глузду. Можливо. Але ми віримо, що наша молодь має бути натхненною, має мріяти і втілювати мрії, адже це вони будуть будувати майбутню Україну, відразу після перемоги.
