Кожна людина будує свій життєвий сценарій… На жаль, життя віддалене від тих віртуальних реалій, в які часто заглиблені люди. Ми не можемо натиснутити паузу, ми не можемо взяти ще один шанс… Наші дні стікають, як пісок крізь скельце пісочного годинника… Чи кожна людина, прокидаючись зранку, думає: а на що я трачу своє життя? А жаль, бо ніхто не знає, коли обірветься його ниточка життя, чи ниточка життя дорогої людини, і тоді душу роз’їдатимуть важкі намули…