Останній тиждень перед Воскресінням – час, коли ми пригадуємо найважчі муки у житті Спасителя, дорогу, яка привела Його на Голгофу. Пропонуємо Вам разом із нами зупинитись на декілька хвилин, щоб пригадати, наскільки жертовною є Божа Любов.
Хресна Дорога в Колізеї під головуванням Святішого Отця Франциска.
Роздуми та молитви учнів римського ліцею Піло Альбертеллі, під керівництвом викладача релігії Андреа Монда.
Симон із Киринеї допомагає Ісусу нести хрест
З Євангелія від Луки 23, 26
І, ведучи Ісуса далі, зупинили якогось Симона з Киринеї, що повертався з поля, поклали на нього хрест, нести за Ісусом.
Роздум
Бачу Тебе, Ісусе, пригніченого тягарем хреста. Бачу, що ця ноша заважка Тобі одному; саме в час найбільшого випробування Ти залишився сам-один. Зникли ті, хто називав себе Твоїми друзями: Юда зрадив Тебе, Петро відрікся від Тебе, інші покинули. Але ось – несподівана зустріч: якийсь невідомий, пересічний чоловік, що, може, чув про Тебе, але не наслідував, тепер іде поряд, пліч-о-пліч із Тобою, розділяючи Твій тягар. Ім’я його – Симон, він – чужинець, який прибув здалека, з Киринеї. Із ним сьогодні трапилося щось несподіване – особлива зустріч.
Порозуміння та протиріччя супроводжують нас щодня, зокрема молодь, яка постійно стикається з новими реаліями, новими людьми. І саме несподівана зустріч, нещасний випадок, приголомшлива новина таїть нагоду любити, знаходити найкраще в ближніх, навіть коли вони здаються несхожими на нас.
Іноді відчуваємо на собі гнітючий тягар, як Ти, Ісусе, покинуті тими, кого вважали друзями. Однак не слід забувати, що знайдеться Симон із Киринеї, готовий узяти наш хрест. Якщо з вірою усвідомимо, що ми не самотні, знайдуться й сили взяти на себе тягар хреста тих, хто поруч із нами.
Бачу Тебе, Ісусе: тепер Ти ніби відчуваєш полегшення, можеш на мить передихнути, адже Ти вже не самотній. Бачу й Симона: цікаво, чи відчув він, що Твоє ярмо легке? Чи усвідомлює він, що означає той несподіваний випадок у його житті?!
Молитва
Господи, прошу Тебе, щоб кожен із нас знайшов відвагу стати Киринеянином, який бере хрест і йде за Тобою. Нехай кожен із нас буде достатньо смиренний і сильний, щоб узяти на себе хрест тих, кого зустрічає. Вчини, щоб ми, відчуваючи самотність, уміли розпізнати на шляху такого Симона Киринеянина, який зупиняється й бере на себе наш хрест. Даруй нам уміння помічати найкраще у кожній людині, бути відкритими до кожної зустрічі навіть у розбіжностях. Прошу Тебе, нехай кожен із нас несподівано опиниться біля Тебе.
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи від лукавого.
