Один чоловік високого роду та доброго серця, який у пізній старості заслужено помер, так описав найважливішу хвилину свого життя. „Я, – говорить він, – навчався в університеті, цікавився високою філософією. У своєму серці я заховував основні правди віри, яку отримав від своєї люблячої матері, але моє життя було далеке від Христа, Святої Церкви та віри. Я проводив життя пристойного чоловіка. І коли вже був старий, мені приснився сон. Снилось, що мене принесли в чудову незнану для мене околицю, там я побачив небесних духів, що дуже скоро щось записували. Я наблизився до одного з них і запитав, що він пише? Він мені скромно відповів: „Ми є ангели Божі, і на цих листочках вписуємо до книги життя добрі вчинки людей”. Ця відповідь розбудила в мені зацікавлення. Я радий був дізнатись, як маються справи з моїми заслугами для вічності, і несміливо запитав ангела, чи не міг би я поглянути, що вони записали на моєму листочку? „Добре”, – сказав ангел, з-поміж багатьох карток витягнув мою та подав мені. Але як я здивувався, коли побачив, що моя картка, не враховуючи декількох дрібних записів, зовсім чиста. „Чи це можливо? – говорю, – щоб я до тепер не мав ніяких заслуг для вічності? Та я так багато трудився на користь своєї батьківщини, скільки великих жертв поніс заради неї!” „Мій приятелю, – сказав ангел. – На листочках, що становлять книгу життя, записується лише те, що люди роблять для Бога або з любові до Бога”.
Вшанування сьогодні всіх святих пригадує нам важливу мудрість духовного життя, що святими не народжуються, а святими стають. Людина освячується в міру того, як більше пізнає Божу любов, утверджується в ній і виявляє до своїх ближніх.
А що запишуть на листочках, що становлять книгу Вашого життя?
