Сьогодні якось багато думав про жорстоку екзекуцію Христа вчиненою людством на Голгофі, яку випереджував цілком незаконний судовий процес з численними правовими порушеннями, повний політичних маніпуляцій, з ганебними проявами людської підлості і лукавства.
Доволі часто на Воздвиження з амвонів ми проповідуємо сумнівні з історичної точки зору саги про явлення на небі хреста царю Констянтину, про його перемогу над нечестивими ворогами, про вражаючі чудеса при віднайденні Господнього древа, про торжество християнства і його остаточну перемогу над язичництвом. Хоча текст євангельського читання розповідає зовсім не про торжествуючий фінал життя Христа.
Моторошний жах огортає від думки, як молоду людину у розквіті сил було переведено через канали найжорстокіших принижень, знущань, насмішок, тортур, розп’яття.
Якось саме сьогодні факт вбивства Христа невблаганно стукається до воріт моєї совісті. Де тут я і ким є я взагалі? Яке це має відношення до мене? Переважно набагато простіше повісити на груди хрест чи хрестик, здійснювати величний літургійний чин Воздвиження, співати «хресту Твоєму поклоняємся…», ніж глибоко проникнутися невимовною тайною Христового болю і смерті. І це лише якщо брати до уваги тілесні страждання, бо ми цілком не здатні проникнути у те, що Він переживав на рівні найглибших духовних відчуттів! Про це ми так і ніколи не дізнаємось!
У кого я насправді вірю, чи ціную те, що Він зробив для мене, чи думаю про це!?
Наша віра несе у собі досвід болючої і принизливої поразки Богочоловіка, яка є «глупотою для тих, що гинуть». Нам, здебільшого, властиво шукати домінуючий тріумф. У цьому здається і полягає колосальна асиметрія між людським прагненням торжества і ганьбою Ісуса!
Як відкритися на тайну Христових страстей? Чи маємо шукати самим собі страждань на голову? Не думаю! Вони прийдуть, на усе свій час, якщо їх заслужимо! Прийняти їх, коли постукають до нас? Так! Але так щоб коли стануть на порозі нашого життя, вже не «розбавляти» їх як і Він, коли «дали йому випити вина, змішаного з жовчю, але він, покуштувавши, не хотів пити» Мт. 24, 34.
