Сьогоднішній уривок святого Євангелія 18-ї Неділі від Зіслання Святого Духа розповідає про силу Ісусового слова, яким він навертав людей, орендовував човен, наповнював сіті рибою, кликав апостолів.
Це слово мало не лише зцілюючу силу, але й чудодійну. Христос справляв неабияке враження на своїх сучасників. Когось вражав словами проповіді, а когось чудами. Спіймати рибу в місці, в якому її немає бути і в невідповідному часі дня, для рибалок рівноцінно чуду.
Петро зрозумів, що перед ним є Хтось, перед ким можна не соромитися припасти до його колін і визнати власну гріховність. Важливо пам’ятати, що Ісус засновує свою Церкву на “камені”, яким є Петро. Дивний це камінь: Петро визнає себе грішником, а згодом тричі відречеться Того, Уого перед тим визнає Сином Божим.
Господь не кличе ідеальних людей. Він не кличе професійних ораторів, вчителів, священників. Він кличе тих, хто погоджується за ним піти і робити все “по його слову”. Повні рибою сіті є образом успіху. Не такого, якого людина осягає самостійно, а такого, який є результатом співдії з Богом. Я маю честь бути одним з “ловцем людей”.
Особливе покликання, яке дарував Спаситель нам, священникам, полягає в тому, щоб ми ловили людей не для себе, а для Бога. Робити людей своїми послідовниками, а не послідовниками Христа є притаманне багатьом душпастирям. Не кожен може дати собі раду з тією владою, яка нам делегована через наших єпископів. А тому присвоюють собі те, що їм взагалі не належить. Кожна людина, яка хоче йти за Ісусом, повинна бути готовою до кардинальних змін у житті. Не обов’язково при цьому ставати кардиналами, вистачить робити все за Його Словом!
