Слово Боже про запрошення на Бенкет ( Лк 14,16-24) говорить нам про події, які ми переживаємо щонеділі і щосвята! Власне бенкет, про який говорить Ісус є прообразом Євхаристійного Бенкету, який ми з Ним служимо, літургіюємо, переживаємо! В якому ми беремо участь! Ми можемо відгукнутися на те запрошення, або «проігнорити» і не прийти…
⠀
Відмовляючись на запрошення прийти, втрачає не Він, а втрачаємо ми…
⠀
Відпочинок і святкування неділі має особливий християнський зміст. Саме християнський сенс синівського, а не рабського життя, натхнений Пресвятою Євхаристією, зробив неділю, майже повсюдно, днем відпочинку. Власне Свята Літургія є випередженням і водночас актуалізацією того Божественного бенкету, на який нас усіх запрошено!
⠀
Дуже часто чуємо (я точно чую) пояснення: а нащо мені ходити до церкви? Я собі помолюся вдома!
Мусимо зрозуміти та усвідомити раз і назавжди, що ми не йдемо на Службу Божу, щоб дати щось Богові, а щоб отримати від Нього те, чого насправді потребуємо! Лише завдяки Ісусовій благодаті, Його живій присутності в нас і між нами, можемо впроваджувати в життя Його заповіді і бути щасливими.
⠀
Перебуваючи в очікуванні і приготуванні до празника Різдва, запрошення на Бенкет має особливий зміст, адже Христос вибрав народитися в Вифлеємі, в місті Хліба. Слово не просто стало тілом і оселилося між нами! Христос забажав залишитися з людиною! Він залишився для нас у Пресвятій Євхаристії! Причащаючись нею, ми досвідчуємо зустріч із Ним і досвідчуємо передсмак Вічності.
⠀
✔️Так, важливо живитися Євхаристією! Бо якщо з Євхаристії Церква Живе, то без неї ― помирає!
⠀
✔️Так, важливо служити Євхаристію, щоб спромогтися служити Євхаристію Житття! Ставатися Євхаристією для інших!
⠀
✔️Так, важливо жити отією Літургійною Дійсністю в храмі. Адже це не просто стіни, але місце і часо-простір, який дає змогу в молитві єднатися часу і вічності, живим на землі і тим що вже відійшли зі земного життя!
⠀
✔️Так, важливо ходити до Церкви, творити Церкву тому, що це місце, де ми зустрічаємося не просто з пам’яттю про Бога, а де нас чекає ЖИВИЙ БОГ!
P.S. Після того як нас принесли до храму, коли ми були маленькими дітьми і вділили нам Таїнство Хрещення, в якому ми стали Божими Дітьми, ми покликані власними ногами (допоки можемо) ходити до Церкви…
Ходити ногами, аби потім, при кінці земного життя, нас мали право туди ще бодай б занести. Амінь!
