Сьогодні Господь спонукає нас переосмислити те, над чим ми навіть не задумувались…. переоцінити те, що недооцінювали…
«Тепер розважте, прошу, добре у вашім серці, віднині і надалі!» (Аггей 2, 15).
І цей момент нашого переосмислення, переоцінення (тт навернення), стає ключовим/переломним/переможним…
«Від цього ж дня [каже Господь] я поблагословлю вас» (Аггей 2, 19).
Це не про кару, це про шанс, про момент істини, декомунізацію нашої віри…
«10 Двадцять четвертого дня дев’ятого місяця, другого року Дарія, надійшло через пророка Аггея таке слово Господнє:
11 «Так говорить Господь сил: Спитай у священиків про закон.
12 Якби хтось ніс у полі одежі посвячене м’ясо й доторкнувсь полою до хліба чи до вина, чи до олії, чи до якоїнебудь їжі – чи воно освятиться?» Священики у відповідь сказали: «Ні!»
13 Тоді Аггей спитав: «А якби хтось, нечистий через дотик до трупа, доторкнувсь цього всього, чи воно стане нечистим?» Священики у відповідь сказали: «Стане нечистим.»
14 І відповів Аггей і мовив: «Отак воно і з цим народом, отак воно з цим людом передо мною, – слово Господнє, – отак воно з ділами рук їхніх і з тим, що вони там приносять у жертву – воно нечисте.
15 Тепер розважте, прошу, добре у вашім серці, віднині і надалі! Як іще не було покладено каменя на камені в Господнім храмі,
16 за ввесь той час, прийде бувало хтось до купи, де мало б бути двадцять мірок зерна, а в ній – десять; прийде до куфи, щоб зачерпнути п’ять десяток, а в ній – двадцять;
17 Карав я вас іржею, жовтяком і градом побив усю працю рук ваших, та ви до мене не повернулися, – слово Господнє.
18 Розважте, прошу, добре у вашім серці віднині і надалі – від двадцять четвертого дня, дев’ятого місяця від дня, коли закладено храм Господній, розважте,
19 чи є зерно ще у коморі? Та й виноград, смоква, ґранатина й маслина – теж не вродили? Від цього ж дня я поблагословлю вас» (Аггей 2, 10-19).
