Молитовні роздуми святого Альфонса над таємницею Зіслання Святого Духа

Читай також

  • Чи можна з позиції Церкви вважати тих, хто загинув за Україну, новомучениками?
  • Школа міжконфесійного діалогу «Зцілення ран війни: спільне завдання українських Церков»
  • У пошуках крихти надії
        • Молитовні роздуми святого Альфонса над таємницею Зіслання Святого Духа

          У славній таємниці Зіслання Святого Духа на апостолів роздумуємо над тим як Ісус, сидячи по правиці Отця, послав Святого Духа до Вечерника, де Апостоли перебували спільно з Марією.

          1. Перед зісланням Святого Духа Апостоли були настільки слабі і оспалі у Божій любові, що в часі страстей Ісуса один Його зрадив, другий Його відрікся, а всі відійшли. Пізніше однак, отримавши дар Духа, запалені любов’ю, мужньо віддали своє життя для Ісуса. Св. Августин говорить, що хто любить Бога, не бунтується проти хрестів, але їм радіє. Святий Альфонс заохочує нас молитися, щоб Марія виєднала нам у Святого Духа дар Божої любові, а тоді приймемо погідно усі життєві хрести.

          2. Святий Дух сходить на апостолів з’єднаних на молитві разом з Марією.

          ∙ Бог, який є Любов’ю (1 Йоана 4, 8), прийшов на землю, щоби запалити в серцях усіх полум’я Божої любові. Однак найбільше загорілося серце Його Матері, тому що чисте і вільне від земних почуттів, воно було приготоване, аби горіти. Дух Святий розпалив Марію, так як вогонь розплавлює залізо. Тих, які Її люблять і зближаються до Неї, Вона сама розпалює любов’ю до Бога і робить їх відкритими і послушними Божій волі.

           Маріє, що просила Сина, коли молодим в Кані забракло вина (Йоана 2, 3). Молися за нас, бо бракує нам любові до Бога. Скажи Йому: «Не мають вже любові» і випроси її для нас.

          3. Одним з найгірших наслідків гріха Адама, було затемнення пристрастями нашого розуму, а та темрява зростає враз з к-стю наших гріхів. Дух Святий, який називає Себе блаженним Світлом, є Тим, хто не тільки розпалює серця до любові, але також просвічує темряву і вчиняє, що пізнаємо марноту земських дібр, вартість добра вічного, вартість спасіння, вагу ласки, доброту Бога, нескінченну любов, яку нам приносить і на яку Він заслуговує.

          О вічний Духу, неустанно мене просвічуй і допомагай мені щораз більше пізнавати Твою нескінченну доброту; дай мені силу любити Тебе цілим серцем.

          Науку підготовано на основі: Святий Альфонс Марія де Лігуорі «РОЗВАЖАННЯ ВЕРВИЦІ», Видавництво: HOMO DEI, Краків 1997.

          Отець Назарій ЛАНЬКО

          Читай також

        • Чи можна з позиції Церкви вважати тих, хто загинув за Україну, новомучениками?
        • Школа міжконфесійного діалогу «Зцілення ран війни: спільне завдання українських Церков»
        • У пошуках крихти надії
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.