У четвер по неділі Всіх Святих в Українській Греко-Католицькій Церкві є свято Торжественного поклоніння Пресвятим Тайнам Тіла і Крови Господа і Бога Спаса нашого Ісуса Христа, яке в народі називають просто «Божого Тіла». На більшості парафіях (де нема свята як храмового празника), це свято переноситься на неділю.
Альфонсіанська духовність тримається на трьох віхах, ними є три непорушні стовпи: Марія, Страсті Христові і Пресвята Євхаристія. Власне, про любов до Євхаристії св. Альфонса поговоримо у цій статті…
Св. Альфонс вже від дитинства мав велику набожність до Пресвятої Євхаристії, яка в міру літ поступово збільшувалася, так що ціле його життя було як би неустанним перебуванням перед Пресвятою Євхаристією. Любив повторювати, що за чверть години перед Ісусом у Євхаристії здобудеш більше ніж протягом усього дня займаючись своїми справами.
Згідно із св. Альфонсом, наймилішим набоженством для Бога, а для нас найкориснішим є набожність до Пресвятої Євхаристії. Ту глибоку правду, яку проголошував, св. Альфонс вже від перших років свого життя практикував і ніколи, навіть серед найрізноманітніших занять, практикувати її не занедбував.
Ласці покликання завдячував Пресвятій Євхаристії. З часом дійшов до такої досконалості, що довгі години проводив перед Пресвятою Євхаристією. Саме тому, апостольські праці Альфонса мали такий великий успіх; бо перед тим, він віддавався щирим молитвам перед Євхаристійним Христом.
Св. Альфонс склав дуже гарні медитації про Пресвяту Євхаристію (є в групі), в яких є стільки слів, стільки любові, які Святий скерував до таїнственного свого Добра.
Св. Альфонс терпів, бачачи, як багато зневаг Господь Ісус дізнає у Євхаристії, у цій незрозумілій тайні любові Бога: «Мій найсолодший Спасителю, з жалем промовляв, аби міг своїми сльозами обмити, а навіть кров’ю своєю ті місця нещасні, де в тій Тайні Твоя любов є так ображена!». Одним словом, всі думки св. Альфонса, всі почуття його серця були спрямовані до Пресвятої Євхаристії.
Отже, стараймося і ми наслідувати св. Альфонса у його любові і відданості Євхаристійному Христу і в усіх наших потребах, спокусах, важливих справах прибігаймо завжди по допомогу до Ісуса утаєнного в Святих Тайнах. Будьмо переконані, що ця набожність наймиліша Богу, а для нас найкорисніша. Нехай плодом цього розважання буде наша міцна постанова: наслідувати приклад св. Альфонса, нашого Заступника і Отця. Щоденно відвідувати Пресвяту Євхаристію, а якщо це можливе, і кілька раз денно. Часто приймати Святе Причастя. На взір св. Альфонса також, якщо на те нам не заважають наші праці, щоденно вислуховувати Святу Літургію. А врешті, як то робив св. Альфонс, у всіх своїх потребах, спокусах, важливих справах, завжди приходити про раду і поміч до того Божого Таїнства. Щоб ми могли отримати цього духа євхаристійної набожності, просімо св. Альфонс, щоб нам випросив в Ісуса Христа.
Молитва:
«О святий мій Опікуне і Вчителю, який так ширив набожність до Пресвятої Євхаристії, скажи Господу Ісусові, щоб мені вділив частини тої любові, якою горіло Твоє серце до Пресвятої Євхаристії. Через цю ласку учиниш нас своїми учнями і синами (доньками). Вчини те рівно ж для тої постійної і піднесеної любові, якою ти любив благословенну Діву».
