В 21 розділі Першої Книги Царів йде мова про те, як самарійському царю Ахаву сподобався виноградник Навота. Він запропонував йому дуже вигідну угоду – кращий виноградник, або якщо він хоче то заплатить йому сріблом. Навот ні в яку не хотів продавати свій виноградник Ахавові. Ахав повертається засмучений додому, де його зустрічає його дружина Єзавель, яка організовує вбивство Навота, після котрого Ахав забирає собі виноградник. Про це дізнається пророк Ілля, котрого Бог висилає із місією до Ахава: “Мов, через твої бридоти Бог на тебе розгнівався, і ти помреш так само як Навот, і пси лизатимуть твою кров”. Коли дочитуємо до 27 вірша, дізнаємося, що Ахав починає розуміти, що зробив щось не так і принаймні назовні показує, що покутує за свій гріх.
Цікаво, що цей текст у грецьких манускриптах відрізняється від єврейського. Турконяк цю книгу перекладає саме з грецького варіанту, а точніше з Ватиканського манускрипту, який відрізняється від Александрійського та Антиохійського. Останній не лише підкреслює, що це саме Єзевель вбила Навота, а додає, що окрім Навота було вбито також його сина. Звідки ця інформація?
Видно, як на протязі історії змінювалась історична оцінка царя Ахава, який царював у Північному Царстві. Володарі Півночі дуже часто представлені в історичних книгах Біблії як найгірші люди, які жили на цій землі. Передовсім через їхнє ідолопоклонство, колабораціонізм з іншими державами та опресивну політику щодо своїх громадян. Але історичний розвиток цього фрагменту демонструє, як пізніші редактори тексту намагалися трохи “відбілити” репутацію Ахава.
Цікаво також порівняти українські переклади цього вірша. Чим кращий та красивіший переклад на солов’їну, тим він менш вірний…
