Часто у своєму житті ми зустрічаємося із певними проблемами та труднощами. Будь-яка із проблем є своєрідним тягарем для нас, який придавлює та відбирає усі сили задля пошуку її вирішення. Водночас проблема краде усю нашу увагу: ми концентруємося лише на пошуках вирішення, фокусуємо свій погляд на нещасті, не маючи можливості піднести голову і побачити навколишній світ із його красою та мешканцями. Ба більше, проблеми та труднощі завжди породжують певний дискомфорт і страждання, особливо, якщо вони тривалі.
Жінка: біль – страждання – відкинутість
Сьогоднішній євангельський уривок ставить перед нашими очима образ хворої жінки. Перш за все, євангелист Лука як лікар стверджує, що йдеться про фізичну хворобу, інвалідність, що не дозволяє жінці випростатися. Історія її хвороби простягається вже на 18 років. І у цей момент вона не має жодних шансів на вилікування. Відтак Лука також наголошує у своїй розповіді, що її стан спричинений злим духом. Можливо, саме тому вона не змогла знайти вирішення своєї проблеми у тодішніх лікарів та цілителів. Тут також йдеться про духовну недугу. І зрештою, хвороба жінки породжує соціальну та релігійну відкинутість. Адже лише у покарання за її неправедне життя Бог міг допустити такі страждання, згідно тодішньої логіки єврейського народу. То де ж їй можна дозволити брати участь у прославі Бога під час молитви та жертвоприношень, коли сам Бог її покинув. А це вже спричиняє жахливі психологічні муки згорбленої жінки.
Якщо придивитися до постаті жінки більш детально, то можна помітити у її хворобливості й певний символізм. Саме вертикальний стан постави, окрім мови та свідомості, є відмінною характеристикою людини супроти тваринного світу. Згорбленість, а отже постійне звернення погляду лише собі під нього, у землю, говорить нам про нездатність підняти погляд увись, звернутися до Бога та побачити ближніх навколо себе.
Таким чином, ця конкретна жінка символізує усіх, хто перебуває під тягарем фізичних, соціальних, психологічних, моральних чи духовних страждань та втратили надію на порятунок. Вона символізує сьогодні нас із вами, які перебуваємо перед обличчям власних непереборних труднощів та, особливо перед обличчям жорстокої та божевільної війни. Чи можна у такій ситуації ще сподіватися на порятунок?
Ісус: погляд – зустріч – зцілення
Очевидно, що своїм непересічним виглядом та хворобою жінка привертає увагу оточуючих. Мабуть, і цього суботнього дня багато людей бачило її. Побачив її також Ісус.
Погляд Ісуса відрізняється від поглядів пересічних людей. Його погляд супроводжується словом та вчинками. Це цілковито інший спосіб бачення людини. Господь не залишається байдужим перед обличчям нещастя, не зупиняється на співчутті та словах підбадьорення, а натомість започатковує із жінкою справжню зустріч та щирі стосунки.
У цій зустрічі Ісус бере ініціативу на себе. Жінка наче перебуває у пустці, порожнечі та ізоляції. Вона нікого не помічає і нічого не просить. Ба більше, ніхто не заступається за неї. Здається, що у її життєвому просторі існує тільки вона та її хвороба, з якою вона зустрічається день у день. Проте, Ісус кличе її, увіходить у цей її життєвий простір та виводить із порожнечі. Він ставить її – згорблену та усіма відкинуту жінку у центрі синагоги та приковує до неї погляди усіх присутніх. Адже саме таким є наш Господь, що зворушується людським стражданням навіть тоді, коли людина не помічає Його присутності у своєму житті та не звертається до Нього.
Опісля, Христос кладе на неї свої руки, тобто не лише спілкується, але фізично дотикається її ран. Як і на Голгофі, віддаючи своє життя за кожного із нас та виносячи на хрест наш гріх, Він дотикається людського болю і страждання. Відтак наслідки гріха – хворобу і смерть, поневолення духом і нездатність звернути свій погляд увись, Він перетворює на воскресну радість.
Він завжди поруч
Сьогодні Господь дотикається наших страждань. Він дотикається пораненого тіла українського захисника та захисниці, він обіймає перелякану маму із дитиною на руках, що переховується в бомбосховищі, він супроводжує біженців та переселенців на їхньому нелегкому шляху у пошуках нового дому, він заступається за наших військових під Бахмутом, Авдіївкою, Мар’їнкою та іншими пекельними місцями фронту. Він завжди залишається поруч. Так важливо побачити Його зцілюючу дію та запрошення до справжніх стосунків.
