25 грудня вшановуємо святого Спиридона чудотворця

Читай також

  • Чи можна з позиції Церкви вважати тих, хто загинув за Україну, новомучениками?
  • Школа міжконфесійного діалогу «Зцілення ран війни: спільне завдання українських Церков»
  • У пошуках крихти надії
        • 25 грудня вшановуємо святого Спиридона чудотворця

          Преподобний Спиридон народився на острові Кіпр. Був землеробом, при цьому вирізнявся побожністю і багатими чеснотами у подружньому житті. Згідно із твердженням істориків Церкви, майбутній святий багато страждав у часи переслідування християн, яке почав Максиміян. За його наказом Спиридонові випалили око і підрізали стегно ноги. Коли померла його жінка, він ще ревніше посвятив себе молитві і добрим ділам. Невдовзі його поставили єпископом в місті Трімитунт. Ставши єпископом, він жодним чином не змінив свого життя. Невеличке господарство вела його дочка Ірина, яка посвятила себе життю в дівицтві.

          Свої доходи Спиридон ділив на дві частини: одну роздавав бідним, а другу позичав тим потребуючим, які могли повернути позику, щоб потім передати її ще іншим. Але своєю рукою він грошей не давав, якщо хтось потребував його помочі, то святий Спиридон показував йому на скриньку, де зберігалися гроші, і просив, щоб потребуючий сам узяв стільки, скільки йому треба. Одного разу якийсь чоловік, віддаючи позику, лишень удав, що кладе гроші до скриньки. Про це знав святий, бо Бог наділив його духом прозорливости, але не сказав нічого. Через якийсь час той чоловік знову прийшов просити допомоги, але скриньку застав порожню. Святитель згадав його і сказав, що “користь здобута зрадою і брехнею, не є користю, а очевидною шкодою”.

          Одного разу святий Спиридон довідався, що у сусідньому місті засудили на смерть невинного чоловіка. Святий єпископ зразу ж поспішив туди. Швидко йдучи, він прийшов до річки, яка через дощі вилилась з берегів, так, що на протилежний берег ніяк не можна було дістатися. Тоді святитель помолився до Бога та сухою ногою перейшов через хвилі, він щасливо дійшов до сусіднього міста й звільнив невинно засудженого.

          У часі Великого посту святий і його дочка Ірина їли лиш один раз на кілька днів. Якось у тому пості прийшов до святого Спиридона один подорожній. У хаті не було навіть скибки хліба, а Ірина сказала, що є лишень м’ясо. Святий Спиридон велів зварити м’ясо і подав його подорожньому, а щоб його заохотити, і сам став їсти, бо, як сказав словами Святого Письма, “чистим усе є чисте”.

          Святитель Спиридон брав участь у Першому Вселенському соборі в Нікеї (325 р.), хоч він був і не дуже вчений, однак відзначався серед інших своєю глибокою вірою.

          Згідно з переданням, святий Спиридон оздоровив з тяжкої недуги імператора Констанція. Чуда, якими Бог прославив свого слугу, були дуже численні.

          Помер святитель Спиридон після 344 р. Нетлінні мощі святого Спиридона у середині XII ст. через напади варварів було перенесено до Царгорода. 1453 року священик Георгій Калохерет переніс їх до Сербії, а у 1460 р., мощі було перенесено на острів Корфу, окрім правої руки, яку передали до Риму. На сьогодні святий Спиридон, поряд із св. Пантелеймоном і св. Миколаєм, є одним із найбільш шанованих святих чудотворців серед православних християн.

          Отець Назарій ЛАНЬКО

          Читай також

        • Чи можна з позиції Церкви вважати тих, хто загинув за Україну, новомучениками?
        • Школа міжконфесійного діалогу «Зцілення ран війни: спільне завдання українських Церков»
        • У пошуках крихти надії
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.