Ніхто з нас не має права почуватися бездомним, бо в обіймах Бога ми завжди вдома

Читай також

  • Блаженніший Любомир Гузар невдовзі може стати святим. Глава УГКЦ розпочав беатифікаційний процес
  • Не молитва
  • Як молитися на ВЕРВИЦІ? Дуже детальний відеоурок
        • Ніхто з нас не має права почуватися бездомним, бо в обіймах Бога ми завжди вдома

          Кульмінацією притчі про Блудного Сина (Лк 15,11-32) є обійми тата і сина!

          Бо в обіймах ми ― як вдома!

          СТАРШИЙ СИН

          Здавалось би все ок…

          Старший син лишився з татом…

          Нікуди не йшов, нічого не просив… Але! Але лишився засмучений! Розчарований! Роздратований та обурений любов’ю і милосердям Батька до свого брата…

          Він такий послушний, та страждаючий у цій законопослушності… Виконував сумлінно обов’язки, але не був свобідний! Бо робив все на силу! «На МУС»!

          Був в домі тата, але не цінував ні того, що мав, ні те, ким був. І, напевне, ніколи не дозволив себе просто обійняти батьком… І чи хтось боронив йому коли повеселитись з друзями? Він сам встановив собі такий стиль «паслушанія»…

          МОЛОДШИЙ СИН

          Усе що син отримав від тата в спадщину ― розтратив, живши РОЗПУСНО. Кожного разу коли грішимо, тратимо найцінніший спадок ― людську гідність. Кожен гріх – це перелюб, бо зраджуємо Божій любові!

          Він зійшов на дно! Але «вигрібає» з цього дна, тільки тому, що має мужність сказати собі правду про себе. ВИЗНАТИ ПОМИЛКУ! І бачити перспективу… Відштовхується від цього дна і бачить «рятувальний круг», яким є пам‘ять про своє походження…

          Згадка про дім і тата…

          Син не може бути наймитом… ніколи!

          І, навіть, якщо він був готовий, то батько цього не дозволив… Гідність Божого синівства – вона така: незнищима. З жодним болотом її не змішаєш – бо нема такого гріха, якого Бог би не міг простити…

          БАТЬКО

          Спадщина. Батько любить своїх дітей. Надбав для них. Віддав передчасно те, що їм (не)належить. І не перестав любити. Дозволяє помилятися…

          Батько чекає і виглядає. Як тільки бачить сина на лінії горизонту – пускається на зустріч! Прощає і повертає те, що може повернути! Не розтринькане майно, бо його нема, але синівську гідність!

          Дає одяг, сандалі і перстень!

          Дарує прощення!

          Центром і кульмінацією зустрічі є обійми батька-сина. Обійми, які промовляють без слів і виявляють те, що є у серці. Обійми, що інтегрують в сім’ю і знаменують прийняття і визнання! Відновлюють приналежність і гарантують безпеку!

          Так часто нам просто бракує обіймів…

          І ніхто з нас не має права почуватися бездомним і безхатьком, бо в обіймах Бога ми завжди дома.

          Отець Роман ДЕМУШ

          Читай також

        • Блаженніший Любомир Гузар невдовзі може стати святим. Глава УГКЦ розпочав беатифікаційний процес
        • Не молитва
        • Як молитися на ВЕРВИЦІ? Дуже детальний відеоурок
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 5 / 5. Vote count: 3

            No votes so far! Be the first to rate this post.