Часто чуємо від друзів, знайомих чи незнайомих людей прохання молитися за них. Але чи має сенс така молитва? Якщо людина іде шляхом, який дає їй Господь, переживає певні випробування, потрібні для спасіння, чи є сенс молитися за її життя, за зміну обставин, можливо певне полегшення?
Коли ми читаємо Біблію, то бачимо, що Ісус молився за своїх учнів, за те, щоби витримали у спокусах і не втратили віри. Чому так? Бог діє за посередництвом. Молитва за інших подібна до розмови. Буває, що єдине, чим можемо комусь зарадити – це вислухати. Здається, чим можу допомогти, якщо людина переживає якусь серйозну проблему? Іноді досить вислухати. І поспівчувати.
Молитва за інших є насамперед проявом милосердя. Ми не можемо вилікувати хворого друга від невиліковної хвороби, але можемо молитися про Боже милосердя та підтримку цієї людини. Молитва за ближнього – це конкретний крок милосердя і співпереживання, коли ми доручаємо своє безсилля всесильному Богові, який знає, як допомогти.
Особлива молитва за інших – це Божественна Літургія. Це молитва один за одного. Ми не лише стоїмо поруч у храмі, але молимося за кожного, хто є з нами. Так ми творимо єдність Церкви, коли співпереживаємо один з одним, віддаючи все це Богові.
Тому не варто занедбувати прохання про молитву. Це відповідальна і серйозна справа. Але неймовірно потрібна і нам самим для духовного зростання.
У час, коли наші воїни здобувають дуже високою ціною перемогу, молімося за них. Навіть найкоротша молитва, щиро звернена до Бога, може врятувати когось там, на лінії вогню, від смерті.
Підготувала Тетяна Трачук за матеріалами
