Серед поставлених запитань пролунало наступне:
Для чого невіруючій людині шукати Бога, якщо у неї все добре в житті?
Відповідь Блаженнішого Святослава:
Коли хтось каже, що не має проблем, то він їх просто не знає.
Для чого… Це дуже глибоке питання.
Кожна людина по своїй природі є релігійною істотою, навіть тоді, коли вона не є віручою. Ніхто з людей ніколи не задовільняється тим, чим має або тим, ким є. Ми прагнемо більшого завжди, хочемо перевершити обмеження, навіть правила. Це дуже характерно для молоді, яка завжди випробовує межі.
Те, що вчора не дістав – дістану сьогодні. Те, що вчора важко – сьогодні з легкістю.
Людина завжди буде неспокійною у пошуках безмежного. Думаю, вам відома ця гарна фраза святого Августина: “Боже, ти створив мене для себе і не спокійне моє серце, поки не спочине в тобі”. Але є ще інша фраза Августина: “Господи, зближатися до Тебе означає жити. Навертатися до Тебе означає щораз оживати. Справді жити означає бути в Тобі, а в Тобі перебувати означає воскреснути”. Коли людина справді зустрічає Христа, тоді вона живе вповні.
Знаєте, яка найбільша проблема Церкви?Це як зробити так, щоби кожна людина змогла не тільки зустріти Христа, але щоби між людиною і Богом проскочила справжня іскорка любові.
Немає людини, яка би не шукала Бога. Наше завдання як християн – познайомити з Ним інших. Той процес знайомства і називається євангелізацією. Можна багато знати про людину, чути, бачити її по телевізору, але нічого не замінить особистої зустрічі. Це ж саме є важливо, коли ми говоримо про зустріч з Христом, пережити ту іскорку, яка надасть сенс всім нашим переживанням.
Підготувала Тетяна Трачук
